Поняття про епідеміологічний ланцюг

Вірусні хвороби характеризуються певним епідеміологічним проце­сом, який в основному спрямований на збереження збудника у природі. Цей процес проявляється у виникненні, поширенні і зникненні вірусних інфекцій в результаті ланцюгової передачі збудника від заражених тварин до сприйнятливих здорових. Безперервність ланцюга забезпечує збереження вірусів як біологічних видів, а значить й існування самих вірусних хвороб. У процесі еволюції віруси пристосувалися до паразитування в організмі тварин певного виду і одночасно до умов довкілля в ході постійного переміщення від одного господаря до іншого. Обов'язко­вою умовою виникнення кожного випадку вірусної хвороби є наявність трьох ланок епідеміологічного ланцюга: джерела збудника інфекції (це заражений організм, де вірус здатний зберігатися, розмножуватися і виділятися в навколишнє середовище або безпосередньо передаватися іншому сприйнятливому індивідууму), ме­ханізму його передачі (еволюційне пристосування вірусів до переміщення від джерела збуд­ника інфекції до здорових сприйнятливих організмів, що забезпечує нові випадки зараження і безперервність епідеміологічного ланцюгу), і сприйнятливого організму.

Представники родини є найдрібнішими РНК-вміснимими вірусами

25. Класифікація родини PICORNAVIRIDAE

Представники родини є найдрібнішими РНК- вмістимими вірусами (Pico - дрібний). Більше десяти пікорнавірусів є збудниками небезпечних хвороб для людини (збудник полімієліту, гепатиту А) та тварин.

Віріони пікорнавірусів сферично-ікосаедричної форми діаметром 22-30 нм. Геном являє собою однонитчасту інфекційну РНК, зв'язану 5¹-кінці з білком Vpg, 5 - полиА. Крім останнього вірус містить ще чотири структурних білка (VP₁, VP₂, VP₃, VP₄). Всі вони є капсидними білками. Перші три утворюють зовнішню поверхню капсида, а останній (VP₄) знаходиться в середині капсида, асоціюючись з геномною РНК.

РНК содержит один ОРФ, кодирующий одну полипептидную цепь. Эта цепь, називаемаемая полипротенином, расщепляется в процессе трансляции на 11-12 функциональных продуктов. Функции 7 из них более-менее изучены: элементы субъединиц белковой оболочки, протезы, РНК зависимая РНАП, белки регуляторы.

Одна из основных особенностей пикорновирусов — обилие серотипов — сейчас насчитывается 231, и их чилсо продолжает расти.

Проникновение. Прикрепление к специфическим рецепторам на поверхности клетки — перенос генет материала внутрь клетки (процесс малоизучен) — синтез полипротеина — синтез вирусной РНК — лавинообразное увеличение синтеза вирусных частиц — сборка вирионов — лизис клетки — выход.

Локализация: в клетке: цитоплазма, сборка на мембране ЭР, с почкованием в цитоплазматические вакуоли

ЦПД: лизис, мелкозернистая равномерно распределённая деструкция.

Тропизм: различный

Патогенез: инкубационный период 1-2 недели, вирусемия

Терапия - индукторы интерферона: амиксин

Родина пікорнавірусів включає чотири роди: Enterovirus, Cardiovirus, Rhinovirus, Aphtovirus.

Ентеровіруси включають полівіруси людини і мишей віруси Коксакі, ЕСНО-віруси, ентеровіруси людей, мавп, свиней, великої рогатої худоби, віруси комах. До кардіовірусів відносяться вірус енцефаломіокардиту (ЕМС), енцефаломієліту (ЕМ) мишей і віруси Менго. Риновіруси включають понад 100 серотипів вірусів людини, риновіруси великої рогатої худоби (2 серотипи). Афтовіруси представлені сімома типами вірусу ящуру (А, О, С, САТ І-3, Азія-1).

26 Создание вирусоустойчивых сортов растений.

В процесс контроля за вирусной инфекцией растений исторически было вовлечено большое число различных подходов. В результате только совместное комбинирование различных методов могло принести результаты по получению растений, устойчивых к вирусной инфекции. За последние годы был сделан в этом направлении заметный рывок, что напрямую связано с более детальным пониманием организации генома и функционированием вирусных генов. В настоящее время для получения растений, устойчивых к вирусной инфекции с помощью генно-инженерных технологий, существует ряд методик, позволяющих получить трансгенные растения, трансформированные геном оболочки вируса, что приводит к уменьшению инфицирован ности и ингибированию размножения вируса. Таким методом были получены растения табака и картофеля, трансформированные геном оболочки вируса табачной мозаики, что привело к появлению стойкого антивирусного эффекта у трансгенных растений.

Другие методы получения трансгенных растений, устойчивых к действию фитовирусов, включают экспрессию генов антивирусных антител, вирусных сателлитных РНК, антисенсных последовательностей.

Интересным кажется пример антивирусного эффекта от трансформации растений геном человеческого интерферона IFN. Белок интерферона является одним из ключевых белков индукции иммунитета у млекопитающих, которая в принципе отличается от такового у растительных организмов. Вторая рамка считывания ДНК вируса мозаики цветной капусты была заменена на кодирующую последовательность гена IFN человека. Трансформация турнепса такой векторной конструкцией привела к продуцированию биологически активного интерферона в клетках растений, что резко повысило устойчивость к вирусу желтой мозаики турнепса. Ген человеческого интерферона был также введен в геном табака и картофеля. Получена значительная устойчивость трансгенных растений к вирусным фитопатогенам.