Порушення авторського права та суміжних прав: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфіковані види

Об'єктом злочину є авторське право та суміжні права. Відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” авторське право – це особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва.

Суміжні права – це права виконавців, виробників фонограм і організаторів мовлення, пов'язані з використанням цих творів.

Предметом порушення авторського права виступають твори літератури, науки, мистецтва: опубліковані чи не опубліковані музичні твори (з текстом і без тексту), скульптури, картини, ілюстрації, перекази, фотографії, комп'ютерні програми тощо, а предметом порушення суміжних прав – виконання, фонограми, програми мовлення.

Потерпілий від злочину є автор, виконавець, виробник фонограм та їх спадкоємці.

Об'єктивна сторона злочину може полягати: 1) в незаконному відтворенні або розповсюдженні творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних (наприклад, виставка картин без відома автора); 2) незаконному відтворенні, розповсюдженні виконань фонограм і програм мовлення; 4)незаконному їх тиражуванні та розповсюдженні на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації; 4) в іншому використанні чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав.

Діяння, як ознака об'єктивної сторони, вчиняється без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права.

Інше порушення може полягати, зокрема, у: вчиненні дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені ст.ст. 15, 39, 40 і 41 Закону України “Про авторське право і суміжні права”; піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав; плагіат; ввезенні на митну територію без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників твору, відеограм, фонограм, програм мовлення.

Злочин є закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі (20 і більше НМДГ Тобто, ст. 176 КК України охороняє лише майнові права автора. Звичайний плагіат, якщо ним не заподіяно зазначеної матеріальної шкоди автору, не є злочином і кваліфікується, як і деякі інші порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що не пов'язані з заподіянням матеріальної шкоди, за ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суб'єкт загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою злочину є: 1) вчинення його повторно; 2) завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (який у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян); 3) вчинення його службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи.