Умови застосування та конструкції палевих опор

Опорою на палях - опора, в якій навантаження від прогонової споруди передається на палі не через надбудову, а безпосередньо через насадку на палях.

Опори на палях можуть використовуватись в малих та естакадних мостах висотою до 5 метрів.

Конструкція дерев’яних опор на палях складається з забитих у ґрунт паль, насадок і зв’язків що об’єднують їх для спільної роботи. Опори на палях можуть бути плоскими та просторовими.

Плоскі опори складаються з одного чи двох поперечних рядів одиночних чи кущових паль. Опір плоских опор діям поздовжніх горизонтальних сил не враховується. Ці сили передаються на стояни, а у мостах довжиною більш 35 м ще й на проміжні просторові (баштові) опори,які влаштовується не менш, ніж через 20 м по довжині мосту.

Однорядні плоскі опори влаштовуються при прогонових спорудах з дерев’яних прогонів. Висота плоских палевих опор, як правило, обмежена довжиною колод, що використовуються для паль, та залежить від глибини їх забивання. У опорах на палях, також як і у фундаментах на палях, палі забиваються до розрахованої відмови, але на глибину не менш 3 м. Тому при звичайній довжині колод 6.5 м пальові плоскі опори роблять висотою до 3 м.

Опора складається з вертикальних корінних паль, насадки та горизонтальних поперечних схваток. Корінними називаються палі, що розташована під прогонами чи головними балками прогонової споруди та передаючі навантаження від них на ґрунт.

В однорядній опорі під кожну рейкову нитку забивають дві одиночні палі (з зазором 20-30 см), чи одну кущову. На кореневі палі вкладається насадка, що виконується з бруса, або окантованої з двох боків колоди. Насадка з’єднується з палями стальними штирями діаметром 19-22 мм та довжиною 350-450мм, та парними планками з волосової сталі 60×8 мм на шурупах.

Горизонтальні схватки охоплюють палі з двох боків та з’єднують палі у поперечній плоскості. Для схваток використовують пластини з колод діаметром 22 см чи колод діаметром 16 см. При висоті опори менш 2 м схватки не встановлюються.

З збільшенням висоти опори більш 3 м поперечна стійкість її вертикальними корінними палями не забезпечується. Тому в опорах висотою 3-5 м забивають не тільки вертикальні палі, але й похилі.

Похилі палі сприймають вертикальне навантаження та разом з тим, створюють поперечну жорсткість та стійкість опори. Крім того, поперечна жорсткість збільшується встановленням горизонтальних та діагональних схваток.

Двохрядні плоскі опори влаштовуються при пакетних прогонових спорудах з розрахунковим прогоном до 8 м.

Конструкція двохрядної опори-це дві однорядні опори, відстань між якими 70 см, з’єднані горизонтальними поздовжніми схватками. Просторові (баштові) пальові опори можуть отримувати не тільки вертикальні навантаження але і горизонтальні поперечні та поздовжні сили.

Такі опори можуть використовуються як проміжні, та як стояни.

Конструкція проміжної просторової пальової опори під прогонові споруди довжиною більш 8 м, при висоті опори від грунта 3-5 м складається з двох плоских однорядних або дворядних опор, кожна з яких складає напівбик, а також з повздовжніх та діагональних схваток об’єднуючих обидва напівбика у жорстку просторову систему.

Схема баштової опори висотою понад 6м.

Відстань між осями напівбиків визначається з умови забезпечення поздовжньої стійкості опори. Навантаження від прогонової споруди на опори передається через опорні бруси та прокладники або безпосередньо на насадки.

Стояни на палях при з’єднанні мосту з свіжевідсипаним насипом влаштовують по типу стоянів з блочними надбудовами.

У стояні на палях напівбик опорного куща виконується як плоска одно - чи дворядна, а опори естакади-як плоскі однорядні пальові опори. Опори висотою 3-5 м, які будуть засипані ґрунтом на більшій частині своєї висоти, можуть бути влаштовані без похилих паль, так як їх поперечна стійкість буде забезпечуватися защемленням в ґрунт насипу.

При з’єднанні моста з насипом, ґрунт якої щільно злежалий, стоян може бути влаштований у виді плоскої опори на палях, палі якої забиваються в насип до розрахункової відмови.

Вони передають на ґрунт вертикальні та горизонтальні сили, які діють на стоян. Відкосу конуса щільно злежалого насипу надається ухил не більше 1:1.25.