Вступ України до Світової організацію торгівлі (СОТ) безумовно поглибить її міжнародне співробітництво і вплине на розвиток соціальної та економічної ситуації всередині країни. Вступ або невступ України сам по собі не вирішить проблем виживання в умовах глобалізації. Наслідки для локальних і регіональних ринків праці як суттєвої складової трудового потенціалу країни та інші проблеми в разі вступу України до СОТ вивчалися Центром соціальних експертиз на замовлення Державного центру зайнятості.
Дана науково-дослідна робота «Наслідки для локальних і регіональних ринків праці вступу України до СОТ» (вид-во ТОВ «Лтава Лізінг», 2004) є пілотним дослідженням-опитуванням експертів, до складу яких входили голови та заступники голів держадміністрацій, керівники профспілок і спілок роботодавців, депутати Верховної Ради, керівники міністерств і відомств, підприємств, науково-дослідних установ та ін. У даному параграфі посібника викладені основні результати цього дослідження, узагальнені думки експертів, подані нижче. Безумовно, це дослідження не є істиною в останній інстанції, однак його слід взяти до уваги для розробки запобіжних заходів від негативних наслідків даного процесу.
|
|
СОТ, що є спадкоємницею чинної з 1947 р. Генеральної угоди по тарифах і торгівлі (ГАТТ), почала діяти з 1995 р. Організація покликана регулювати торгово-політичні відносини учасників СОТ. Основними принципами та правилами ГАТТ/СОТ є торгівля без дискримінації, тобто надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі.
Найважливішими функціями СОТ є: контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду; проведення багатосторонніх торгових переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами; розв’язання торгових суперечок; моніторинг національної торгової політики країн-членів; технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які стосуються компетенції СОТ; співпраця з міжнародними спеціалізованими організаціями.
Негативні наслідки. Близько половини експертів найбільше, як вважає Центр соціальних експертиз, турбують два фактори: «зростання цін до рівня світових» та «зростання безробіття» з погляду зайнятості:
певна ліквідація національного товаровиробника і, як наслідок, зростання безробіття;
примусова трансформація наявної структури виробництва, диктат щодо основних експортерів, унаслідок чого зміниться структура зайнятих;
можливе зростання явищ структурного безробіття, тобто зменшення робочих місць у неконкурентоспроможних галузях за одночасного створення нових місць у конкурентоспроможних. Зростання рівня інтенсивності праці;
скорочення зайнятості в окремих сферах економічної діяльності, які в даний час є неконкурентноспроможними;
скорочення зайнятості в окремих галузях економіки, які будуть позбавлені пільгового режиму;
зростання безробіття в енерговитратних сферах виробництва.
З погляду соціальних питань:
зниження реальних доходів і купівельної спроможності населення;
посилення соціальної напруженості, погіршення соціального самопочуття, політична апатія, недовіра до Заходу.