Основна частина

6.4.1. Вступ. Подають загальну характеристику кваліфікаційній роботі в такій послідовності:

- актуальність теми;

- мета роботи;

- гіпотеза дослідження (у роботах з методики, педагогіки, психології);

- завдання, об’єкт і предмет дослідження;

- організація дослідження (у роботах з методики, педагогіки, психології);

- методи дослідження;

- наукова новизна одержаних результатів;

- практичне значення одержаних результатів;

- апробація результатів дослідження;

- публікації.

Актуальність теми. Розкривається сутність і стан розробки наукової проблеми (задачі) на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури із зазначенням практично розв'язаних завдань, актуальних проблем у певній галузі, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно розв’язати для досягнення поставленої мети. Мета повинна бути сформульована так, щоб указувати на об'єкт і предмет до­слідження,

Формулювання завдань повинні бути змістовними, чіткими і точними, оскільки саме ці формулювання стають назвами розділів і параграфів, а опис розв'язання поставлених завдань складає зміст розділів роботи. Не варто формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

У вступі формулюється об'єкт і предмет дослідження, а також, за необхідності, – гіпотеза. Об'єкт і предмет співвідносяться як загальне і часткове: об'єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, обрану для вивчення, а предмет – це те, що знаходиться в межах об'єкта. В об'єкті виокремлюється та його частина, яка є предметом дослідження і визначає тему кваліфікаційної роботи. Предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) дисертаційної роботи.

Методи дослідження. Подають перелік методів дослідження, використаних для розв'язання поставлених у роботі завдань. Перераховувати їх потрібно коротко та конкретно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отрима­них результатів і висновків.

Наукова новизна одержаних результатів. Викладаються аргументовано, коротко та чітко наукові положення, які запропоновані автором особисто, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одер­жаних результатів (вперше визначено одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток, створено нову концепцію, що узагальнює... і розвиває..., розроблено нову систему..., з використанням відомого принципу...).

Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інфор­мацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати із зазначенням найменувань організацій, в яких здійснено впровадження, форм реалізації та реквізитів відповід­них документів,

Особистий внесок студента. Зазначається конкретний особистий внесок студента.

Апробація результатів дисертації. Зазначається, на яких наукових конференціях, семінарах оприлюднено результати досліджень, викладені у кваліфікаційній роботі.

Публікації. Вказується кількість наукових праць, в яких опубліковані основні наукові результати кваліфікаційної роботи, а також кількість праць, які додатково віддзеркалюють наукові результати роботи.

Вступ завершується описом структури роботи: подається перелік структурних елементів роботи (вказується кількість розділів і підрозділів), зазначається кількість джерел у списку використаних джерел та кількість додатків.

Кваліфікаційні роботи освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» мають різні складові ВСТУПУ (табл.6.4.1).

Таблиця 6.4.1

Складові вступу випускної кваліфікаційної роботи

Структура вступу	Випускна кваліфікаційна робота освітньо-кваліфікаційного рівня
	бакалавр	спеціаліст	магістр
Актуальність теми	+	+	+
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами	-	-	+
Мета і завдання дослідження	+	+	+
Об’єкт дослідження	+	+	+
Предмет дослідження	+	+	+
Методи дослідження	+ або −	+ або −	+
Наукова новизна одержаних результатів	−	+ або −	+
Практичне значення одержаних результатів	+ або −	+	+
Апробація результатів дисертації	−	+ або −	+
Публікації	−	+ або −	+

5.4.2. Розділи кваліфікаційної роботи. Розділи кваліфікаційної роботи, зазвичай, містять у собі підрозділи (нумерація складається з двох чисел, відокремлених крапкою), пункти (нумерація - з трьох чисел), підпункти (нумерація - з чо­тирьох чисел).

У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених урозділі наукових і практичних результатів.

У першому розділі студент окреслює основні етапи наукової думки за розв'язуваною проблемою (завданням). Стисло, критично аналізуючи роботи попередників, студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Студент повинен вирізнити ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми (завдання). Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини кваліфікаційної роботи. Бажано закінчити цей розділ коротким узагальненням щодо необхідності проведення свого дослідження.

У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, викладається загальна методика проведення кваліфікаційного дослідження, наводяться способи розв’язання завдань та їх по­рівняльний аналіз. Описуються основні тенденції, закономірності, методи розрахунків, гіпотези, що розглядаються, принципи дії та характеристики використаних програм та/або апаратних засобів, лабораторних та/або інструментальних методів і методик, оцінки похибок вимірювань та ін.

У наступних розділах описується хід дослідження, умови та основні етапи експерименту, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень, описується, як вони одер­жані, та в чому полягає їх новизна. Студент повинен дати оцінку повноти розв’язання поставле­них завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів) та порівняти одержані результати з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних дослідників, обґрун­тувати необхідність додаткових досліджень.

Кожен розділ завершується короткими висновками (узагальненнями).

Одним із розділів кваліфікаційної роботи студентів, які отримують кваліфікацію вчителя, зазвичай, методичний, у якому висвітлюється практичне значення проведеного дослідження. Ця частина кваліфікаційної роботи може містити, наприклад, систему урочної та позаурочної роботи, пов'язану з предметом чи матеріалом дослідження, систему вправ для практичної реалізації результатів дослідження, методичні рекомендації тощо. Наведений матеріал повинен мати теоретичне методичне обґрунтування. У цьому розділі кваліфікаційної роботи випускник показує навички щодо реалізації себе як учителя (викладача) певного предмета (дисципліни).

За необхідності (якщо це вимагається темою, об'єктом, предметом, метою і завданнями дослідження) проводиться експериментальна перевірка висловлених у кваліфікаційній роботі тверджень. Організація експерименту має гарантувати техніку безпеки, забезпечити вірогідність, валідність та надійність одержуваних результатів і висновків. У разі провадження дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітніх школах програма педагогічного експерименту до його початку має бути погоджена в установленому порядку у відповідному органі управління освітою. Студент має право провести апробацію методичних розробок у загальноосвітніх навчальних закладах (у ВНЗ – студенти магістратури), попередньо погодивши програму роботи з керівниками цих закладів. Експертиза перебігу й результатів апробації здійснюється керівником загальноосвітнього закладу, який затверджує звіт про проведене дослідження. Звіт є додатком до кваліфікаційної роботи.

6.4.3. Висновки. У висновках викладаються здобуті важливі наукові та практичні результати, які сприяли розв'язанню наукової проблеми (завдання). У висновках необхідно наго­лосити на кількісних показниках одержаних результатів та обґрунтуванні достовірності результа­тів. Далі формулюються рекомендації щодо наукового та практичного використання одержаних результатів.

6.4.4. Список використаних джерел. Список використаних джерел формується одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

До переліку використаних джерел включаються, як правило, ті джерела, на які були зроблені посилання в роботі або ті джерела, які висвітлюють відповідну тему і знайомі авторові роботи.

Кількість наведених бібліографічних джерел у переліку повинна бути в межах: “бакалавр” – 40 ±10, “спеціаліст” – 50 ±10, “магістр” – 60 ±10.

Бібліографічні описи наводять відповідно до стандартів з бібліотечної та видавничої справ (додаток Ж).

Список джерел фактологічного матеріалу подається в разі необхідності.

6.4.5. Додатки. До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття кваліфікаційної роботи:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач за допомогою електронно-обчислювальних засобів, які розроблені впродовж виконання кваліфікаційної роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки можуть бути надані як окрема частина (том, книга). Обсяг додатків не повинен перевищувати обсягу кваліфікаційної роботи.