Основні аграрно-правові поняття і терміни

Аграрний підприємець (суб’єкт аграрною підприємництва) - це всі виробники товарної маси продуктів харчування, сировини і продовольства, зі статусом юридичної особи всіх форм власності і легальних організаційно-правових форм, так і селянських (фермерських) господарств, і громадян, які зареєструвалися як підприємці, має спеціальну правоздатність та функції виробничого, підприємницького і соціального характеру, є учасником багатогранних внутрішньогосподарських і зовнішньогосподарських товарно-грошових правовідносин.

Аграрні правовідносини - це правова форма реалізації положень норм аграрного права через застосування їх у процесі визначення і функціонування прав та обов’язків суб’єктів, що виробляють і забезпечують виробництво продуктів харчування

Аграрно-адміністративні правовідносини - це правовідносини, що виникають між державними і акціонерними утвореннями, які здійснюють керівництво (управління) підпорядкованими їм переробними акціонерними товариствами (підприємствами) — оскільки вони покликані здійснювати виробничо-господарські зв’язки і обслуговування сільськогосподарського підприємства та які функціонують по вертикалі.

Аграрно-договірне зобов’язання - це правова форма регулювання зовнішніх та внутрішніх підприємницьких, зокрема виробничо-господарських відносин, відносин аграрних підприємців як виробників товарної маси продуктів харчування і сировини рослинного і тваринного походження, які використовується суб’єктами агробізнесу в разі потреби врегулювання їхніх відносин з іншими легальними суб’єктами підприємництва.

Аграрно-цивільні правовідносини - це правовідносини між переробними і сервісними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками (КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП), які функціонують по горизонталі.

Біржовий сільськогосподарській ринок - це взаємопов’язана система державних, біржових та інших структур сільськогосподарського ринку, діяльність якого передбачає: взаємозв’язок бірж, які діють в аграрній сфері, інформаційний обмін та координацію торгів у режимі реального часу з урахуванням регіональних особливостей та спеціалізації сільськогосподарського виробництва, створення гарантійного товарного і фінансового механізму заінтересованості учасників біржового сільськосподарського ринку безпосередньо в сільськогосподарських районах згідно з правилами, які визначають агроторгові доми, а також участь держави в створенні, функціонуванні та розвитку біржового сільськогосподарського ринку через структурні підрозділи Мінагрополітики.

Бартерні угоди - це передач прав власності на біржовий товар (сільськогосподарську продукцію) без грошової оплати або з додатковою до товару грошовою оплатою, які можуть укладатися як за участю брокера, так і без його участі за умови обов’язкової реєстрації такої угоди як біржової.

Господарські товариства - це підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку (до них належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства).

Демпінг - це ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Державне замовлення у аграрному праві - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів сільськогосподарської діяльності України всіх форм власності. Державні замовники – Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи, визначені законом, про Державний бюджет України, а також державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення.

Державний земельний кадастр - це документ, який містить достовірні і необхідні відомості про природньо-господарський стан та правовий режим земель з метою ефективного регулювання земельних відносин, здійсненню землеустрою, встановлення плати за землю, організацію належного використання та відтворення земель.

Додатковий пай - це внесок члена кооперативу понад обов’язковий пай, який передається ним за власним бажанням до пайового фонду.

Договір контрактації сільськогоссподарської продукції - це договір державної закупки сільськогосподарської продукції в аграрних підприємці, в яких повинні передбачатися: кількість (по видах продукції), якість, строки, порядок і умови доставки місця здачі сільськогосподарської продукції; обов’язок заготівельних організацій і підприємств своєчасно прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами, а також строки і розміри видачі грошових авансів сільськогосподарським підприємствамам; обов’язки по наданню сільським господарствам допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; та взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними обов’язків.

Земельний податок - це різновид плати за землю, обов’язковий платіж, який сплачують в бюджет власники землі і користувачі (крім орендарів). Земельний податок залежить від якості і місцезнаходження земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель і встановлюються у вигляді платежів за одиницю з розрахунку на рік

Зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.

Лізинг в аграрному праві - це аграрна підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Напрями аграрної реформи - це комплекс заходів спрямованих на реформування відносин власності, надання суб’єктам аграрно-промислового комплексу можливості вільно обирати форми напрями своєї діяльності, забезпечення належної інвестиційної політики, забезпечення ринково-еквівалентного обміну між сільським господарством і промисловістю, розвиток селянського (фермерського) господарства та забезпечення соціального розвитку села.

Об’єднання (асоціація, спілка) сільськогосподарських кооперативів - це формування, засноване кооперативами на засадах членства і добровільності для спільного здійснення будь-якої не забороненої законодавством діяльності, пов’язаної із сільськогосподарським виробництвом і захистом економічних інтересів кооперативів, поданням їм інформаційної, консультативно-методичної та іншої допомоги.

Опціон - це купівля права покупки або продажу зобов’язання укладати біржовий контракт за вказаною ціною протягом строку, визначеного контрактом, який укладаються як на реальний товар, так і на ф’ючерсний контракт та полягає в страхуванні сторін угоди від значних фінансових втрат через коливання ціни та кон’юнктури на ринку сільськогосподарської продукції, одержання додаткового прибутку.

Пай - це майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Селянське (фермерське) господарство - це форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, членами якого можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об’єдналися для роботи в цьому господарстві

Угоди із відстроченою поставкою (форвардна угода) - це форма договору поставки, особливістю якого є значна різниця між часом його укладення та часом його виконання, період встановлюється кожною біржею окремо залежно від видів товарів, якими торгують на ній. При використанні такої угоди існують декілька видів ризиків, а саме: інфляційні процеси, ризики, обумовлені характером товару — сільськогосподарської продукції (є можливим поставка товару неналежної якості та/або кількості чи непоставка взагалі), невиконання угоди продавцем, який отримав попередню оплату.

Українська аграрна біржа - це основна ланка сільськогосподарського ринку в Україні, яка відповідно до своєї компетенції має право організовувати проведення торгів сільськогосподарської продукції оптом, форвардних і ф’ючерсних торгів стандартним товаром відповідно до єдиних біржових правил; здійснювати організаційне забезпечення роботи сертифікованих біржових складів; проводити роботу, пов’язану із збором, обробкою та наданням Міністерству аграрної політики України інформації про результати біржових торгів; організовувати проведення спеціалізованих і міжрегіональних торгів; забезпечувати створення умов для державного регулювання та контролю цін, експорту сільськогосподарської продукції, внутрішнього виробничого та ресурсного балансу через єдиний біржовий механізм.

Ф’ючерсна угода - це один з методів страхування товару від несприятливої зміни цін на ринку, об’єктом якої може бути тільки один вид біржового товару — сільськогосподарська продукція (пшениця, насіння соняшнику тощо), всі параметри є стандартизованими, а саме: обсяг (лот) контракту, якісний стандарт товару, базис поставки, строк контракту (довжина позиції), останній день торгівлі ф’ючерсним контрактом, останній день поставки товару при реалізації такого контракту.

Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

1. Вміння творчо мислити, самостійно формулювати та вільно висловлювати свої думки стосовно цивільно-правової відповідальності;

2. Знання сучасних підходів до вивчення та застосування цивільно-правової відповідальності;

3. Вміння повною мірою використовувати рекомендовані форми та методи навчання з метою досягнення найбільшої ефективності у пізнавальному процесі;

4. Проведення наукового аналізу різних поглядів вчених та висловлювання власного бачення на проблему, що розглядається;

5. Обґрунтовування поглядів щодо функцій, видів та форм цивільно-правової відповідальності, з позиції чинного законодавства, монографічних та інших літературних джерел;

6. Вміння організовувати самостійну роботу у часи самопідготовки, узагальнювати навчально-методичну інформацію, нормативні положенні.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ