Охарактеризуйте основні типи виробничих структур та їх способи застосування на підприємствах нафтогазового комплексу

Залежно від рівня спеціалізації та форми кооперування основних цехів розрізнюють три види виробничої структури підприємств:

· технологічну,

· предметну,

· змішану

1. На підприємствах з технологічною структурою цехи та виробничі дільниці створюються за принципом технологічної однорідності, тобто кожний структурний підрозділ спеціалізується на виконанні якоїсь певної частини загального технологічного процесу. але виконує ці роботи для всіх без винятку видів продукції, що випускається підприємством. В межах окремих частин виробничого процесу структуроутворюючими факторами можуть виступати й інші ознаки: спосіб виконання робіт, клас точності обробки, вид матеріалів та їх технічні властивості, габарити та вага предметів, експлуатаційні призначення деталей та ін. Все це сприяє досить точному утворенню технологічної однотипності виконуваних в цеху операцій. Така структура забезпечує технологічну спеціалізацію цехів та виробничих дільниць, полегшує керівництво ними, маневрування людьми, іншими ресурсами.

При технологічному принципі формування цехів та виробничих дільниць обладнання формується за однорідними групами для виконання однорідних технологічних операцій при обробці різних предметів. За цим принципом формуються ливарні, ковальські, термічні, збиральні цехи в машинобудівних підприємствах. За цим принципом сформовані основні підрозділи на підприємствах нафтогазового комплексу (вежомонтажний, тампонажний, підтримання пластового тиску і т.п.).

Слід, однак, зазначити, що технологічна структура має ряд досить істотних недоліків, і це звужує сферу її використання. Серед найголовніших треба назвати:

а) оскільки на кожному підприємстві випускаються декілька видів продукції, то при використанні технологічної структури суттєво зростають втрати часу на переналогоджування обладнання, змінюються пропорції між окремими частинами виробництва.

б) як вже відзначилось, при технологічній структурі кожна дільниця чи цех зайняті виконанням тільки певних операцій, і їх колектив не може відповідати за якість продукції загалом, за дотримання строків її виготовлення. При даній структурі кожний підрозділ несе відповідальність тільки за виконання певних, закріплених за ним операцій.

в) розміщення обладнання не за ходом технологічного процесу, а певними групами, призводить до зростання часу на внутрішні перевезення, до появи зустрічних транспортних потоків напівфабрикатів, і це збільшує тривалість виробничих процесів, виробничих циклів та пов’язаних з цим витрат.

У зв’яку з цим технологічний принцип формування цехів найчастіше використовують на підприємствах одиничного та дрібносерійного виробництва з великою та нестійкою номенклатурою продукції.

2. При предметній структурі виробничий підрозділ (дільниця, цех) виготовляє певний предмет, групу предметів або окремі їх частини.

Предметна структура підприємства означає поглиблення спеціалізації виробництва; створюються сприятливі умови для автоматизації виробництва та запровадження нової техніки, зокрема спеціалізованого обладнання та інструментів; підвищується спеціалізація та кваліфікація кадрів. Все це створює реальні передумови для запровадження потокового виробництва та значного скорочення тривалості виробничого циклу. Кожний цех, за яким закріплено виготовлення певної продукції повністю відповідає за її випуск у встановлені строки, заданий обсяг та якість.

Формування цехів за предметним принципом може здійснюватись за такими ознаками: за призначенням чи рівнем спеціалізації виробництва даного виробу загалом; за призначенням чи експлуатаційною роллю вузла; за конструкторсько-технологічною однорідністю деталей. Згідно з цим можна говорити про предметну, вузлову та подетальну спеціалзацію цехів та відповідну виробничу структуру підприємства.

Предметна структура підприємства в чистому вигляді використовується досить рідко. Це пов’язано з

тим, що при її використанні кожне виробництво (цех, дільниця) повинні мати весь комплект обладнання для виготовлення певної продукції. При цьому кількість обладнання зростає, а рівень його використання може знижуватись у зв’язку з невеликим обсягом окремих робіт в підрозділі. Предметна структура ускладнює управління окремими цехами та дільницями, в яких здійснюються різні за характером операції, можливість маневрування людьми та обладнання.

3. Змішана (предметно-технологічна) структура підприємства передбачає можливість формування цехів за різними принципами. Даний тип виробничої структури найбільш поширений в машинобудівних підприємствах. На підприємствах нафтогазового комплексу основні цехи формуються переважно за технологічним принципом, а допоміжні - за предметним. За принципом змішаної структури часто створюються і дільниці окремих цехів.

Змішаний та предметний принципи формування цехів характерні переважно для підприємств великосерійного та масового виробництва, тобто, коли випускаються однотипні вироби різних видів та розмірів у великих кількостях.

Залежно від складу підрозділів, що входять в підприємство, розрізняють комплексну та спеціалізовану виробничу структуру. При комплексній структурі до складу підприємства входять всі види виробництва та цехів. Такий варіант виробничої структури є найпоширенішим, оскільки кожне підприємство має свою специфіку, що обов’язково відбивається на складі виробничих підрозділів. При спеціалізованій виробничій структурі до складу підприємства входить обов’язковий набір основних цехів, а допоміжне та обслуговуюче виробництво може бути обмеженим. Окремі види допоміжних та обслуговуючих робіт підприємство може отримувати у вигляді послуг від інших підприємств.