Вимоги до якості води для пиття

Основна маса природної води (до 98%) міститься в морях і океанах. Але для пиття і промислових цілей ця вода без очищення використовуватись не може. Населення міст і промислових центрів використовує очищену річкову воду. Ця вода ніколи не буває чистою, в ній містяться різноманітні органічні та мінеральні речовини. У річковій воді містяться різні солі заліза, алюмінію, калію, магнію. Крім того, у воді розчинені гази: кисень, азот, вуглекислий газ. В річковій воді є мікроорганізми, серед яких немало збудників тяжких захворювань, особливо шлункових.

Воду з природних джерел, яка подається для пиття і побутових цілей, необхідно очищувати. Перш за все воду відстоюють у великих водоймищах для того, щоб осіли всі завислі частинки. Крім того, воду фільтрують через піщані фільтри. При цьому вода не тільки фільтрується, а й знезаражується. Для знезаражування води найширше використовують обробку хлором, який викликає загибель більшості мікроорганізмів. Хлор як сильний окиснювач викликає окиснення органічних речовин і не дає можливості розвиватися водоростям. Внаслідок того, що хлор може викликати отруєння організму, в питній воді повинно залишатись не більш як 0,5 мг вільного хлору в 1 л.

Знезаражувати воду можна і озоном, який має такі властивості, як і хлор. Але озон допомагає освітлювати воду, ліквідувати неприємні запахи та присмаки, надавати їй світло-блакитного кольору, приємного освіжаючого присмаку. Внаслідок того, що обробка води озоном надто дорога (в 6 разів дорожча, ніж обробка хлором), цей спосіб знезараження води використовується мало. Надійні результати одержано при обробці води срібним піском, ультразвуком, гамма-промінням, ультрафіолетовим випромінюванням.

Вода для пиття повинна відповідати таким вимогам: бути прозорою, без запаху, без неприємного смаку, без кольору, не мати завислих частинок, мати певний хімічний склад, не мати мікроорганізмів, які викликають різні захворювання, повинна бути безпечною з епідемічного боку. Склад води повинен відповідати таким вимогам: сухий залишок, мг/л — не більше 1000, загальна жорсткість мг-екв/л — не більше 7; вміст, мг/л: свинцю — не більше 0,1; миш'яку — 0,05; фтору — 1,5; цинку — 5,0; міді — 3,0; колі-титр — не менше 300 мл, колі-індекс — не більше 3.

До води, яка використовується в харчовій промисловості, ставлять такі ж вимоги, як і до питної. Але в деяких виробництвах, наприклад, в лікеро-горілчаному та безалкогольних напоїв, водопровідну воду додатково обробляють для пом'якшення. Загальна жорсткість води, що використовується в лікеро-горілчаному виробництві, повинна бути 0,10-1,60 мг-екв/л.