1. Систематичний товарний словник, який включає назви всіх груп ТНС, що реалізуються населенню і враховуються в роздрібному товарообороті підприємств торгівлі і громадського харчування всіх форм власності і підпорядкування.
Він поділяється на два розділи:
А. Продовольчі товари.
Б. Непродовольчі товари.
Систематичний товарний словник містить 103 товарні групи, які охоплюють понад 15 тисяч підгруп і позицій.
2. Алфавітний товарний словник, в якому для полегшення пошуку відповідних ТНС назви товарних підгруп, позицій, підпозицій та субпозицій розміщено в алфавітному порядку з виділенням в окремі підрозділи номенклатури продовольчих і непродовольчих товарів.
Кодова система НТНС дозволяє одержувати інформацію в зручній для збирання, передачі та обробки на ЕОМ формі, яку можна легко зіставити з даними інших видів звітності і використовувати для комплексного економічного аналізу.
Для цього служать відповідні коди Гармонізованої системи (ГС) опису і кодування товарів, товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) та Вищих класифікаційних угруповань діючого класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції, які проставлені біля товарних груп, підгруп і позицій НТНС і є перехідними ключами між зазначеними номенклатурами.
|
|
Довжина коду в номенклатурі ЗКП/ВКУ має 10 знаків (рис. 5.3):
• перші дві цифри означають клас;
• третя цифра — підклас;
• четверта цифра — група;
• п'ята цифра — підгрупа;
• шоста цифра — вид;
• сьома-десята цифри — внутрішньовидові угруповання.
Рис. 5.3. Модель структури кодового позначення ЗКП/ВКУ
В НТНС за ЗКП/ВКУ проставлено тільки шестизначні коди, тобто в цих кодах немає позначок внутрішньовидових угруповань.
Наприклад, код товару 92 1411 розшифровується таким чином:
92 — клас товару — «М'ясопродукти»,
1 — підклас товару — «М'ясо і птиця, включаючи субпродукти»,
4 — група товару — «М'ясні напівфабрикати»,
1 — підгрупа товару — «М'ясні напівфабрикати січені»,
1 — вид товару — «Котлети м'ясні, м'ясо-рослинні та з іншими добавками».
Штрихове кодування — це система автоматичної ідентифікації об'єктів кодування.
Перші ідеї розробки універсальної системи, заснованої на ідентифікації товарів за товарною нумерацією, з'явилася в 60-ті роки у США та Канаді. Основою штрихового кодування стали універсальні штрихові коди UPC.
У 1977 р. було створено Європейську асоціацію нумерації EAN, яка розробила європейський стандарт товарної нумерації і символьного маркування.
Основним об'єктом штрихового кодування є товар. Конкретні одиниці товару мають певні характеристики (розмір, масу, ціну, якість), завдяки яким один товар відрізняється від іншого, і тому повинні мати різні коди. Штриховий код ідентифікує товар так, щоб будь-який інший товар, що реалізується на міжнародному ринку, не міг мати такий же код.
|
|
Штрихове кодування найбільш широко використовується при виробництві й реалізації товарів, що дозволяє автоматизувати облік у виробництві, на складах сировини і готової продукції, в оптових і роздрібних торговельних підприємствах, тобто скрізь, де необхідна повна і точна інформація про переміщення матеріальних цінностей.
Використання шрихового коду разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:
• виробникам — облік кількості виробленої продукції, її сортування і розміщення в складах за видами, найменуваннями, сортами; облік товарних запасів; формування товарних партій при виконанні замовлень;
• оптовим посередникам — приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; відвантаження в роздрібну торговельну мережу;
• транспортним організаціям — швидке і безпомилкове приймання та відвантаження товарів;
• роздрібній торгівлі — приймання товарів за кількістю й асортиментом; оптимальне розміщення товарів у складі; облік і контроль товарних запасів у магазинах; контроль за збереженням товарів; забезпечення ритмічного поповнення запасів товарів у міру їх реалізації.
У рамках системи EAN розроблено й активно використовується в багатьох країнах світу стандарт електронного обміну даними (EANCOM).
Система EAN універсальна і тому може застосовуватися на будь-якому етапі ланцюжка «виробник-оптова ланка-підприємство роздрібної торгівлі».
Коди EAN можуть бути 8-розрядними (для товарів невеликого розміру), 13-розрядними (для більшості товарів) і 14-розрядними (тільки для транспортної тари). Всі вони являють собою комбінації штрихів і пробілів різної ширини. При цьому найвужчий штрих або пробіл береться за одиницю товщини — модуль. Інші штрихи і пробіли за шириною дорівнюють двом і трьом модулям. Кожна цифра коду EAN являє собою комбінацію двох штрихів і двох пробілів. У табл. 5.1 наведено структуру штрихових кодів різних типів.
Таблиця 5.1
Структура штрихових кодів
Структурні елементи кодів | Порядкові номери знаків | ||
Типи штрихових кодів | |||
EAN-8 | EAN-13 | EAN-14 | |
Країна, де знаходиться банк Даних про штрихові коди | 1-2 (3*) | 1-2(3*) | 1-2 (3*) |
Організація-виробник або продавець | 3-5 (4-5)** | 3-7 (4-7)** | 3-7 (4-7)** |
Інформація про товар | 6-7 | 8-12 | - |
Код упаковки товару | - | - | 9-13 |
Контрольна цифра |
Перші 2-3 цифри, так званий національний префікс, означають країну, де знаходиться організація, що зареєструвала виробника та його товар, і присвоюються Асоціацією EAN (табл. 5.2).
* Для країн, яким надано можливість деталізувати код до третього розряду (наприклад, Україна — 482).
** Виробник може використовувати тільки чотири розряди.
Таблиця 5.2
Національні префікси деяких країн
Код | Країна | Код | Країна |
Австралія | Мексика | ||
90-91 | Австрія | Нідерланди | |
Аргентина | Швейцарія | ||
Бельгія | Швеція | ||
Болгарія | Норвегія | ||
Бразилія | Польща | ||
Великобританія | Португалія | ||
400-440 | Німеччина | Південна Корея | |
Гонконг | 460-469 | Росія | |
Греція | Сінгапур | ||
Данія | 00-09 | США, Канада | |
Ізраїль | Туреччина | ||
Ірландія | Чилі | ||
Іспанія | Україна | ||
80-83 | Італія | Фінляндія | |
Кіпр | 30-37 | Франція | |
Китай | Чехія | ||
Куба | 45-49 | Японія |
Наступні 3-5 цифр — код виробника, який видається конкретній організації-виробнику національним органом з ідентифікації.
Наступні 3-5 цифр кодів EAN-8 і EAN-13 — це інформація, що присвоюється товару організацією-виробником або продавцем самостійно у вигляді реєстраційного номера в межах свого підприємства. У даних цифрах виробник може закодувати необхідні для ідентифікації відомості про товар.
|
|
Будь-які зміни, що вносяться в товар і викликають його зміну, вимагають перекодування і встановлення нового штрихового коду. Тільки зміна вартості товару не призводить до зміни штрихового коду.
Остання цифра штрихового коду — контрольна, яка дозволяє перевірити правильність зчитування штрихового коду сканером. На початку і на кінці штрихового коду знаходяться крайні трохи подовжені штрихи, які вказують на початок і кінець зчитування коду. В центрі штрихового коду є центральні подовжені штрихи, які полегшують візуальну перевірку повноти запису коду.
Штриховий код наноситься на транспортну або споживчу тару (упаковку) друкарським способом або за допомогою етикеток і ярликів, що наклеюються на упаковку чи тару.
Існують певні правила розміщення штрихових кодів на упаковках товарів:
• кожен товар має тільки один код EAN, який повинен знаходитися на зворотній стороні упаковки (лицьовою стороною вважається та сторона, де розміщено назву товару) в правому нижньому куті. Якщо цього зробити не можна, то штриховий код може розміщатися на лицьовій стороні;
• код повинен розміщатися тільки вертикально;
• код повинен мати темний колір;
• розміщатися код повинен тільки на світлому фоні;
• штриховий код не повинен розміщатися там, де вже є інші елементи маркування;
• штриховий код має певні розміри (мінімально допустимі — 21 х 30 мм, максимально допустимі — 52,5 х 74,6 мм).
Використання штрихового коду не збільшує витрати часу на виробництво товару і не підвищує його вартість.