2015-09-07
821
Вивчення поведінки споживача на ринку та досягнення ним максимальної загальної корисності грунтується на аналізі кривої індиферентності (байдужості) та бюджетної прямої. Цей аналіз використовує більшою мірою порядкові, ніж кількісні показники, а відтак виграє, якщо порівнювати з теорією граничної корисності.
Крива байдужості показує всі можливі комбінації двох товарів, які дають споживачеві однаковий рівень задоволення, або загальної корисності, і ставлять його у стан невизначеності.
Побудувати криву індиферентності можна шляхом опитування споживача, пропонуючи йому оцінити різні поєднання благ. Ті набори, що приносять йому однакове задоволення, будуть розташовані на кривій байдужості. Ця крива є спадною, оскільки відображає обернену залежність двох товарів, які приносять споживачеві корисність.
Крива байдужості дає відповідь на питання, що хоче купити споживач.
Відповідь на питання, що може купити споживач, дає бюджетна лінія. Бюджетна лінія показує всі комбінації товарів, які можуть бути придбані споживачем за даного доходу і наявних цін.
Бюджетна пряма характеризує можливу ділянку купівлі.
I - дохід споживача; Pa - ціна блага А; Рв - ціна блага В.
Зміна грошового доходу, або зміна цін, переміщають бюджетну пряму. Крім цього, зміна цін визначає нахил бюджетної прямої.
Розглянемо це графічно:
Збільшення бюджету зміщує бюджетну лінію паралельно вгору та праворуч, зменшення - униз та ліворуч.
Вплив зміни ціни:
Споживач прагне до найпривабливішого набору благ з усіх можливих. Цей набір називається оптимальним вибором споживача, або рівновагою споживача. Рівновага споживача - оптимальне правило купівлі набору товарів - точка дотику лінії бюджетного обмеження з кривою байдужості; оптимальний набір товарів споживача, що перебуває в рівновазі.
(найпривабливіший набір з усіх можливих).
