Задача№ 32

У липні 1998 р. дочірнє підприємство “Б” звернулося до державного підприємства “П” із проханням розіслати клієнтам, які оформили передплату на журнал “Н” (видавець – компанія “С”), рекламні числа журналу “W” (ДП “Б”). Згодом компанія “С” звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою, у якій вказувала, що ДП “Бурда-Україна” схилило постачальника (підприємство “П”) до дискримінації покупця послуг останнього (видавництво “С”), оскільки держпідприємство “Преса” надало можливість ДП “Бурда-Україна” провести рекламну компанію серед передплатників схожого за тематикою видання без додаткових витрат, за винятком витрат на розсилку журналів. Крім того, ДП “Б” неправомірно використало адресну базу передплатників журналу “Наталі”, що складає за наказом керівника компанії “С”, її комерційну таємницю. Все це давало, на думку компанії “С”, підстави для кваліфікації дій ДП “Б” як недобросовісної конкуренції і притягнення її до відповідальності.

Під час розгляду справи представники ДП “Б” вказали, що ніяких переваг у розумінні Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” вони не мали. Про те, що адресна база передплатників журналу “Н” складає комерційну таємницю компанії “С”, вони не знали, оскільки держпідприємство “П” їх про це не повідомило; взагалі ДП “Б” безпосередньо не збирала та не використовувала цю інформацію. Крім того, н6а їх думку, ДП “Бурда-Україна” і компанія “С” відносно державного підприємства “Преса” виступали не як покупці, а як постачальники.

Хто є постачальником, а хто – замовником у відносинах між ДП “Б”, компанією “С” та державним підприємством “П”? Чи поширюються положення ст..11 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” на відносини, що склалися між сторонами спору? Що таке комерційна таємниця? який порядок її захисту і використання? чи можна вважати, що ДП “Б” неправомірно використала комерційну таємницю?