Робота 57. Окосерцевий (тригеміновагальний) рефлекс

Цей рефлекс є ще одним прикладом взаємозв'язку роботи серця з іншими частинами організму, а саме рецепторним апа­ратом зорового аналізатора — очними яблуками. Рефлекторна дуга цього рефлексу містить трійчастий (trigeminus) і блукаючий (vagus) нерви, тому цей рефлекс ще називають тригеміно-вагалышм.

Мета досліду: довести експериментально, що діючи на очні яблука, можна змінити роботу серця.

Для роботи необхідно: тварина (кінь), секундомір.

Хід роботи. За пульсом тварини підраховують кількість ско­рочень серця за хвилину.- Далі великими пальцями рук несильно натискають на очні яблука протягом 5-S с і підраховують пульс. При цьому робота серця змінюється. Цей рефлекс викорис­товують для визначення ступеня збудливості (тонусу) симпа­тичної та парасимпатичної нервових систем в коней. Якщо серце прискорило свою роботу більш ніж на чотири цикли за хвилину, то це свідчить про підвищений тонус симпатичних нервів. Така тварина належить до^симпатикотоніків. Навпаки, коли пульс зменшився більше ніжна'чбтйри удари, така тварина вважається ваготоніком. В неї підвищений тонус парасимпатичних нервів, представником яких є блукаючий нерв. Якщо діяльність серця не змінилась або змінилась незначно (± 4 цикли), така тварина є Нормотоніком, тобто тонус згаданих вище нервових систем майже однаковий. Ступінь збудливості вегетативної нервової системи

враховують при визначенні дози лікарських препаратів, особливо сильнодіючих нейротрогших. Якщо збудливість підвищена, то дозу цих препаратів зменшують, і навпаки.

Контрольні питання

1. Про що свідчить окосерцевий рефлекс?

2. З якою метою використовують окосерцевий рефлекс?

3. Які тварини відносяться до ваготоніків, симпатикото-
ніків та нормотоніків?

Робота 58. Волив тепла і холоду на роботу серця

Зміна температури навколишнього середовища веде до зміни роботи серця. В холоднокровних тварин тепло чи холод діють на серце безпосередньо, тому зниження температури навколи­шнього середовища сповільнює роботу серця, а підвищення, нав­паки, прискорює серцевий ритм. У теплокровних тварин, завдяки наявності в них добре розвинених терморегуляторних механізмів, навколишнє тепло гальмує обмінні процеси, а це обумовлює спо­вільнення роботи серця. У холодну пору року обмінні процеси прискорюються і серце вимушене працювати швидше. Коли х відбувається значне підвищення чи зниження температури нав­колишнього середовища, то регуляторні механізми цих тварин не здатні запобігати дії тепла чи холоду, тому останні діють на серце, подібно як і у холоднокровних тварин безпосередньо.

Мета досліду: впевнитися в зміні роботи серця при безпо­середній дії на нього тепла і холоду.

Для роботи необхідно:жаба,0,6 %-йрозчинкухонної солі, набір інструментів для препарування, секундомір, коркова пластинка, спиртівка, пробірка, стакан з холодною водою, пі­петка.

Ш роботи. Жабу декапують, руйнують спинний мозок, фік­
сують на корковій пластинці черевцем догори, оголюють серце.
Через 5 хв після операції підраховують кількість серцевих ско­
рочень за хвилину....

У пробірку наливають 2-3 мл розчину кухонної солі, підіг­рівають його над полум'ям спиртівки, набирають у піпетку і зро­шують серце. Спостерігають, як серце прискорює свою роботу-Підраховують кількість скорочень за хвилину і порівнюють дані з нормою.

Далі пробірку з сольовим розчином тримають 2-3 хв у стакані з холодною водою. За цей час серцевий ритм стає нормальним і тепер серце зрошують холодним розчином, що одразу ж викликає

сповільнення серцевого ритму. Знову підраховують кількість серцевих циклів за хвилину. Дані записують в зошит (табл. 10).

Контрольні питання

1. У чому різниця дії тепла та холоду на серце холодно- і
^u теплокровних тварин?

2. Як впливають на роботу серця теплокровних тварин по­
мірні та сильні зміни температури навколишнього середовища?

Робота 59. Вплив гормонів (адреналіну) і електролітів (іонів кальцію та калію) на роботу серця

Центральна нервова система регулює роботу серця не тільки через нервові провідники, а й гуморально, тобто через рідкі се­редовища організму (кров, лімфу, міжклітинну рідину). Цими шляхами до серця надходять різні речовини, зокрема гормони та електроліти.

Одним з сильнодіючих на серце гормонів є адреналін, який синтезується в мозковій частині надниркових залоз. Цей гормон звужує просвіт багатьох кровоносних судин організму, а судини серця, навпаки, розширює, що покращує живлення серцевого м'яза і стимулює його роботу. Адреналін використовують у ви­падках зупинки серця. Введення його безпосередньо в серцевий м'яз відновлює роботу серця. Адреналін за своєю хімічною будо­вою подібний гормональній речовині —симпатину, який синте­зується на закінченнях симпатичних нервів, саме тому дія адре­наліну на серце подібна дії симпатичної нервової системи.

У гуморальній регуляції серцевої діяльності важливу роль ві-„ Діграють такі електроліти, як іони кальцію та калію. Збільшення чи зменшення їх вмісту в крові змінює роботу серця. Іони кальцію -Діють на серце подібно симпатичним нервам, тобто ритм прис­корюється, збільшується сила скорочень, підвищується збудли­вість серцевого м'яза та покращується його провідність. Іони