Особливості економічної стабілізації 1924-1929 рр. в країнах Заходу

Перші ознаки економічного пожвавлення спосте­рігалися в США вже у 1922 р. Стабілізація економіки в європейських країнах настала у 1924-1925 рр. Характерною рисою економічного розвитку країн Заходу середини та другої половини 20-х років було піднесення промислового виробництва. Індекс загаль­ного промислового виробництва цих країн у 1929 р. становив 147 % від рівня 1913 р., тобто перевищив довоєнний показник майже у півтора раза. Промислове піднесен­ня переживали практично всі країни регіону. Одначе темпи, рівень та масштаби зростання в різних країнах були різними залежно від конкретних умов кожної з них. Найвищі темпи промислового розвитку демонстрували в цей час Сполучені Штати Америки. Економічна криза 1920-1921 рр. була подолана в США вже початку 1922 р. Індекс загального обсягу промислового виробництва США становив за 1922 р. 103 % від рівня 1919 р. Надалі відбувалося швидке зростання показників промислового розвитку: у 1929 р. його індекс досягнув 153 % докризового рівня. Порівняно з довоєнним 1913 р., індекс промислового виробництва США становив 172 %. Економічному розвитку сприяла міцна фінансова система, яка забезпечувала масове оновлення основного капіталу.

Всупереч похмурим прогнозам перших повоєнних років, Німеччина зберегла позиції потужної індустріальної держави. Від 1925 р. німецька економіка швидко відроджувалася. Цьому сприяли великі позики, надані Сполученими Штатами та Великою Британією, а також деяке скорочення обсягів щорічних репараційних платежів Німеччини відповідно до прийнятого влітку 1924 р. нового репараційного "плану Дауеса". У 1927 р. було досягнуто довоєнного рівня промислового виробницт­ва.

Промислове піднесення переживали в той час й інші країни Заходу. Незва­жаючи на великі руйнації в роки війни у північно-східних районах та економічну кризу 1920-1921 рр., Франція у 1925 р. завершила повоєнну відбудову. Доволі швидко розвивалося промислове виробництво, яке у 1929 р. перевищувало довоєн­ний рівень на 40 %. У 20-і роки Франція перетворилася на індустріально-аграрну державу. Це викликало зрушення в соціальній структурі: співвідношення чисель­ності міського та сільського населення змінилося на користь першого.

Хоча в економіці Великої Британії у 20-і роки також спостерігалося зрос­тання, проте цей розвиток відбувався нерівномірно. Англійському господарству не відразу вдалося вийти з повоєнної кризи надвиробництва. Протягом 1921-1925 рр. економіка країни перебувала в стані стагнації, що поєднувався з високим безробіт­тям, яке сягало 12 % загальної чисельності англійських робітників. На 1929 р. Англія досягнула лише довоєнного рівня промислового розвитку.

Промислове піднесення, зростання промислового виробництва 20-х років від­бувалося значною мірою на базі оновлення основного капіталу, впровадження досяг­нень технічного прогресу, підвищення технологічного рівня економіки. Промис­лове піднесення відбувалося, насамперед, у нових галузях виробництва — автомо­білебудуванні, авіаційній, електротехнічній, хімічній промисловості, у виробницт­ві засобів зв'язку. Розвиток автомобільної справи підвищував попит на нафту, стимулюючи тим самим розвиток нафтодобувної промисловості. У повоєнний час розширилася сфера застосування електроенергії. Промислового розвитку у 20-і роки було досягнуто значною мірою завдяки раціоналізації виробництва. Відбувалася механізація виробництва, його технічне переобладнання. Економічна стабілізація і подальший розвиток промисловості супроводжува­лися зростанням концентрації і централізації виробництва та капіталу.