Неологізми

Старогрецьке слово neos означає новий, a logos — вчення, слово. Звідси — термін неологізми, тобто нові слова. У мовах народів Союзу РСР такі слова з'являються постійно, повсяк­час. Це зумовлюється потребами сучасної світової циві­лізації.

На час своєї появи кожне слово (як і фразеологізм) є нео­логізмом, тобто словом, з яким пов'язується відчуття чогось,; нового — нового значення чи (зрідка) нової форми. І таке відчуття залишається, доки слово не стає загальновживаним. Наприклад, свого часу неологізмами були слова колгосп, кол­госпник, трактор, тракторист, комсомолець, комбайнер тощо. Тепер же ці слова стали звичайними.

Неологізми утворюються з елементів, що існують у мові. Наприклад, від слів цілина, висота, бульдозер, таксі, вітамін за допомогою суфіксів -н-, -ник, -ист (-іст), -ізація утворено слова цілинний, цілинник, висотник, бульдозерист, таксист, вітамінізація. Від слів сніг і ходити, районний комітет утво­рено снігохід, райком.

Широко використовуються в українській мові значеннєві ^неологізми, тобто відомі й раніше слова, що в нових умовах ' набули нових значень (ударник, ударник комуністичної праці).

Серед неологізмів розрізняють неологізми загальномовні, відомі всім, і неологізми авторські (індивідуальні), які зна­ходимо в творах письменників, учених. Наприклад: 1. Лети, Радянська славо, у світи, пливи у віки! Нема такої сили, щоб чащу правоту перемогти, щоб наш огонь згасить мільйоннокрилий (Рильськ.). 2. Ти кобзу любиш ніжнодзвонную, а я — співаючий курай (Тич.). Авторські неологізми звичайно не вихо­дь за межі художнього твору, в якому вони виступають як важливий засіб посилення образності мови.

Завдання. І. Перекладіть текст українською мовою. Усно визначте ^нелогізми.

137.

Неологизмы обычно являются плодом творчества всего на­рода-языкотворца, но известны новые слова, введенные в обо­рот конкретными людьми — писателями, учеными, обществен­ными деятелями. Так, слова атмосфера, притяжение впервые употребил М. В. Ломоносов; человечность, промышлен­ность — Н. М. Карамзин; слово стушеваться — Ф. М. До­стоевский (М. Т. Баранов).

II. З'ясуйте, коли і у зв'язку з чим з'явилися в українській мовіа слова і номінативні сполучення поданих слів.

Супутник, штучний супутник Землі, «Союз-1», «Штучний супутник-590», міжнародний космічний екіпаж, синтетика, лавсан, нейлон, телегазета, телекадр, цілинник, автодиспетчер акордно-преміальний, круїз, мотель, кемпінг, тепловоз, електровоз, атомохід. § 72. Архаїзми. Історизми

З плином часу немало слів стають «несучасними», такими, що не відповідають здобуткам теперішньої цивілізації. Такі слова «зорієнтовані» на минуле і так чи інакше відображають його. Вони вживаються рідко або зовсім не вживаються (у повсякденному мовленні), хоч здебільшого й зрозумілі сучас­никам. Це застарілі слова, або архаїзми (від грец. archaios — старий, старовинний, давній).

Серед архаїзмів виділяються дві групи слів:

1. Архаїзми, точніше — лінгвістичні (мовні) архаїзми. Це - застарілі, давні назви сучасних речей, явищ, ознак, дій. Се­ред таких архаїзмів чимало старослов'янізмів. Поряд з арха­їзмом завжди існує (як синонім) звичайне сучасне слово, на­приклад: піїта, спудей — поет, ланіти — щоки, возатай — візник, зелейник — лікар, вспа — насип, глагол — слово, свеї — шведи, прах — порох, благоденствіє — достаток, злато — золото, зримий — видимий, рече — каже, зело — дуже; по­рівняймо приклади з творів Т. Г. Шевченка: грядущим тира- нам, во дні они, возвисили свій божий глас, німим отверзуться уста.

2. Історизми. Це давні і водночас сучасні (інших немає) та єдині назви застарілих речей і явищ, які зникли або зника­ють із сучасного життя. Історизми не мають синонімів, слів-замінників. Не стало, наприклад, бояр, холопів, поміщиків,

* кріпаків, феодалів, а ще раніше — рабів і рабовласників, пат­риціїв і плебеїв; урядників, станових, десяцьких, соцьких, сот­ників, тисяцьких, волосних, писарів, гетьманів, баронів, гро-' фів, князів, царів, а тому й відповідні слова перейшли до па­сивного фонду мови, стали історизмами; немає таких груп колишніх воїнів, як списники, мечники, лучники; забуваються

138.

назви старовинної зброї, як-от: меч, лук, рогатина, сагайдак; тепер уже не носять жупанів, наміток, запасок, очіпків; ще в 20-ті роки нашого століття широко вживалися слова продрозверстка, продподаток, комбіди, неп, непман, куркуль та ін.

Архаїзми, особливо історизми, тепер здебільшого вжива­ються в художній літературі, щоб відтворити колорит минуло­го життя, індивідуалізувати і типізувати певні риси характе­ру персонажів, надати зображуваним подіям відтінку певної експресії, емоційності, тональності — урочистості, піднесе­ності, іронії, зневаги тощо, наприклад: 1. Нова республіко, гряди! (Тич.). 2. Тур тяжку боль одоліває, к Енею руки прос­тягає і мову слезную рече ... (Котл.). 3. Жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний (Кв.-Осн.).

Завдання І. Прочитайте поданий текст, визначте соціальні причини змін у лексиці української мови. Зазначте, які з виділених слів належать до активної лексики і які до пасивної.

Майже безперервно мова поповнюється новими словами, а деякі слова, зберігаючи або втрачаючи старе значення, на­бувають нового. Наприклад, з іменем М. В. Ломоносова по­в'язане вживання слова кислота і словосполучення земна вісь. В. І. Ленін у 1895 році вперше використав у своїх тво­рах слово партійність. Приблизно 20—25 років тому з'яви­лися слова цілинник і космонавт. Іменник староста невідо­мий тепер у значенні назви представника сільської влади, за­те широко вживаний він з новим значенням — староста класу (у школі), староста групи (в інституті) і т. ін. Водно­час мова поволі, але постійно втрачає окремі слова, які по­ступово виходять з активного вжитку (корчма, свита) або й зовсім забуваються (наприклад, буй — у значенні нерозум­ний та ін.) (За М. А. Жовтобрюхом.).

II. Випишіть із «Словника української мови» десять слів з позначкою заст. (застаріле) разом з поясненням їх лексичного значення.

III. Окремо випишіть з поданих речень неологізми, архаїзми та істо­ризми; усно визначте властиву їм стилістичну роль, тобто вкажіть, у яких стилях мови і з якою метою вони здебільшого вживаються, чи мають емо­ційне забарвлення.

І. 1. Атомне ядро в трави прощення просить (Мал.) 2- З карет, які спинилися, вийшли великі посли. Боярин Бутурлін у високій соболиній шапці і золотом гаптованій ферязі ' йшов попереду, за ним окольний Алфьоров, за Алфьоровим думний дяк Лопухін, позаду стольники, дворяни, начальник Московських стрілбців Матвеев (Риб.). 3. Реактори, реакції, Радари, технічна революція.; прогрес... Вростають сосни в роз­пашілі хмари, щоб світ природи не впадав у стрес (С.Бурла-

139.

ков). 4. Хотілося б зігнать оскому на коронованих главах, на тих помазанниках божих (Шевч.).

II. 1. Життя таке вибухове — комп'ютери, скутери, ціла тобі НТР (Драч). 2. А те, що хлопи голодують і стали дуже неспокійними,— не страшно. Надвірні хоругви добре озброє­ні, а їм на поміч йдуть і йдуть конфедерати (Мушк.). 3. Кос­модроми цвітуть чебрецем і ромашкою (Б. Ол.). 4. Народ мій тут ще раз народився, мій молодо-цілинно-юний БАМ (Вінгр.). Ь. Вслухається він в океанічно-органне звучання електрон­них машин (Б. Ол.). 6. Вкраїно! Прорци своїм лукавим ча­дам, що пропадуть вони, лихі (Шевч.).

IV. Перекладіть слова українською мовою, виписавши окремо неоло­гізми радянської епохи і окремо застарілі слова. Вкажіть, які неологізми стали загальновживаними, а які перейшли до пасивної лексики.

Атомщик, широкоэкранный, семинарист, фунт, луноход, ударник коммунистического труда, колонизатор, пятилетка, Питер, студенческий строительный отряд, Луганск, обком, ракета-носитель, прилуниться, партячейка, фаэтон, верста, электропрялка, комсомольско-молодежная бригада, самокри­тика, пристав, эмбарго, трудодень, гимназия, городовом Красная гвардия, десятилетка.

Запитання і завдання для повторення

1. Чому лексика мови перебуває в стані безперервних змін?

2. Чим визначається належність слова до активної чи пасивної лексики

3. Чим викликана поява неологізмів?

4. Розкажіть, за яких умов неологізми стають звичайними, загальновживаними словами (словосполученнями).

5. З'ясуйте, у чому відмінність загальномовних неологізмів від індивідуальних з погляду їхньої ролі в мові.

6. Чому в багатьох випадках виникає потреба в архаїзмах та історизмах