Прислівники Однозвучні з прислівниками слова

1. Додолу верби гне ви- 1. За горами гори, хмарою пови- сокі, горами хвилю ті... (Шевч.).

підійма (Шевч.).

2. Раз добром нагріте 2. Уперед до звершення замірів, серце вік не прохоло- що поклав дев'ятнадцятий вік не (Шевч.). (Граб.).

Як бачимо, прислівники і однозвучні з ними слова розріз­няються в контексті. Подекуди вони по-різному наголошують­ся: на дворі — надворі (прислівник), на бік — набік.

Прислівники поповнюються за рахунок інших слів тоді, коли ці слова втрачають своє власне значення (іменникове, прикметникове тощо), відриваються від своєї групи слів і в якійсь формі стають незмінними. Так, прислівники весною, зимою, ранком у словосполученнях працювали весною, вчилися зимою, вирушали ранком становлять закам'янілі форми оруд­ного відмінка іменників, а прислівники рішуче, добре, весело у словосполученнях рішуче говорити, добре працювати, весело розмовляти слід вважати закам'янілими формами колишнього називного відмінка однини іменників середнього роду. Порів­няймо: добре яблуко — добре зроблено.

У сучасній мові є чимало сполучень іменників з приймен­никами, які загалом сприймаються як прислівники, хоч пов­ністю у прислівники ще не перейшли. їх називають прислів­никовими сполученнями. Найуживаніші з них: без кінця, без краю, без сумніву, без уваги, в ногу, в цілому, до вподоби, до завтра, до краю, до речі, за кордоном, з радості. Такі слово­сполучення втрачають прислівникові значення, якщо при імен­никах вживаються означення (без достатньої уваги, з великої радості та ін.).

337.,

Завдання. І. Встановіть, у яких реченнях виділене однозвучне слово функціонує як прислівник, а в яких як слово (слова) іншої частини мови.

1. Вкрай стомившись, хлопці поснули (Коцюб.). 2. Країну з краю в край проходили збоями (Сос.). 3. Міцно і довго па­рубки трясли йому руку, якось! по-новому дивилися в очі (Коцюб.). 4. По новому мосту мчать автомобілі. 5. Зимою більше вільного часу, ніж літом: ночі більші, через те й віль­ного часу більше (Мирний). 6. Любуюсь сьогорічною сніговою зимою. 7. Моє щастя більше, незмірне. 8. Є підряд — паро­плав грузити (Мик.). 9. Вона бігає на всі фільми підряд — гарний він чи поганий (Гончар).