Реферат

Реферат (лат. – доповідати, повідомляти) – доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел; виклад змісту наукової роботи, книжки, статті.

Базується він на описовому методі дослідження. Використовують його для засвоєння й оцінки наявної наукової інформації з конкретної тематики на семінарських заняттях, при підготовці до екзамену, заліку. Особу, яка складає реферат, називають референтом, а сам процес – реферуванням.

Реферат викладають своїми словами, використовуючи при цьому особливо значущі визначення, цитати, а також висловлювання, з якими референт не згоден. Цитування зумовлює посилання на джерело із зазначенням сторінок.

План реферату дослідник складає особисто. Композиція реферату повинна охоплювати такі обов’язкові компоненти:

1.Вступ. Містить обґрунтування актуальної обраної проблеми, зазначається об´єкт і предмет дослідження, формулюється мета і завдання роботи.

2. Головна частина. Її завдання полягає у вичерпному викладенні суті наукової інформації з теми. Складається з кількох розділів (питань), що –залежить від теми, проблематики та обсягу матеріалу реферату.

3. Висновки. Їх викладають у формі міркувань, узагальнень, зауважень референта щодо порушених у рефераті питань, підсумовування результатів виконаної роботи.

Обсяг реферату залежить від значущості проблеми, опанованого матеріалу, сягає 10-15 сторінок машинописного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали.

Робота над рефератом відбувається з дотриманням такого порядку:

1.Вибір або формулювання теми. З´ясування форми реферату, яка б відповідала його меті.

2. Обмірковування теми, складання попереднього плану реферату.

3. Ознайомлення з науковою літературою, що відповідає темі роботи. Вибір джерела (джерел), що розкривають тему.

4. Формулювання мети реферату, коригування первинного плану.

5. Виклад матеріалу відповідно до складеного плану.

Кожний реферат має бути індивідуальною роботою, в ньому простежуватимуться особливості мислення, творча манера автора. Водночас він повинен відповідати таким вимогам до його оформлення:

1.Використання паперу типового формату (А-4).

2. Нумерація сторінок (наскрізна), без нумерації першої сторінки.

3. Правильне оформлення титульної сторінки.

4. Подання списку літератури в алфавітному порядку з дотриманням правил наукового апарату.

Оцінюють реферат, використовуючи такі критерії:

1.Відповідність темі змісту і форми реферату.

2. Глибина, повнота розкриття теми.

3. Логіка викладення матеріалу.

4. Термінологічна чіткість.

5. Рівень навичок самосійної роботи з науковою літературою та вміння критично оцінити її.

6. Власне бачення проблеми дослідником, творчий характер роботи.

7. Якщо реферат є основою усного повідомлення, враховують і вміння відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу.

При написанні рефератів нерідко виникають труднощі з вибором мовних структур, оволодіння якими за певних старань є справою часу. Мовно-стильові особливості наукової, навчально-дослідної роботи залежать від володіння їх авторами лексикою, іншими виражальними засобами. Наприклад. В історіографічній частині реферату, як і будь-якої іншої наукової роботи, доцільне використання таких мовних структур:

1.Структури, які використовують для акцентування на основних проблемах і питаннях, що аналізуються автором:

автор розглядає питання (чого?)

окреслює питання, пов’язані (з чим?)

аналізує проблеми (чого?)

розкриває своє розуміння (чого?)

викладає основні положення (чого?)

веде мову (про що?)

2. Конструкції, які використовують для фіксації проблем, що виокремлюються автором:

автор підкреслює, зазначає важливість (чого?)

вказує (на що?)

приділяє особливу увагу (чому?)

концентрує особливу увагу (чому?)

зосереджує увагу (на чому?)

3. Звороти, які вживають при переліку питань, що одночасно розглядаються автором:

автор торкається (чого?)

згадує (про що?)

зазначає (що?)

(крім того) автор торкається (чого?)

4. Структури, які використовують при викладенні системи авторської аргументації, що передбачають ілюстративний та фактичний матеріал, посилання на інші джерела:

автор протиставляє (що чому?)

зіставляє (що з чим?)

аргументує свою думку (чим?)

наводить приклади, цифри, які свідчать (про що?)

ілюструє свої висновки (чим?)

підтверджує (що? чим?)

спирається на класифікацію, запропоновану (де? ким?)

посилається на статті (чиї?)

5. Якщо автор неодноразово повертається до концептуально важливих для нього ідей в різних розділах своєї роботи, то відображення цього в тексті реферату може відбуватись через використання таких мовних структур:

автор спеціально декілька разів зупиняється (на чому?)

постійно повертається до думки (про що?)

неодноразово звертає увагу (на що?)

особливо акцентує увагу на тому, що…

6. У заключній частині реферату наводять основні висновки, які зробив автор першоджерела, узагальнюють головні ідеї реферованої роботи. Найчастіше при цьому використовують такі мовні структури:

автор робить висновок про те, що…

доходить висновку, що…

На завершення

автор стверджує, що…

Отже, основна думка (ідея) статті полягає в тому, що…

Безперечно, цими мовними моделями не обмежується виражальна палітра реферату. Кожен автор може суттєво розширити й урізноманітнити мовний спектр своєї роботи. Головне, щоб мовні засоби адекватно виражали думку і відповідали найхарактернішим особливостям наукового стилю.