Структура фінансування інноваційної діяльності в промисловості України

Джерело фінансування	2000 р.	2001 р.	2002 р.
млн.грн.	%	млн.грн.	%	млн.грн.	%
Державні інвестиції	42,9	2,4	81,9	4,2	53,5	1,8
Приватні інвестиції	1581,2		1830,9	92,9	2695,4	89,4
Іноземні інвестиції		7,6	58,6	2,9	264,1	8,8

Таблиця 5.3

Структура фінансування інноваційного розвитку в промисловості країн «великої сімки», %:

Джерело фінансування	США	Японія	Германія	Франція	Великобританія	Італія	Канада
Державні інвестиції	15,5	1,3	7,8	13,1	9,6	13,2	7,1
Приватні інвестиції	74,5	98,6	90,1	75,5	68,8	78,2	72,6
Іноземні інвестиції	10,5	0,1	2,1	11,4	21,6	8,6	20,3

Необхідно відзначити тенденцію зниження частки витрат державного сектору у фінансуванні НДДКР із одночасним їхнім ростом в абсолютному вираженні.

Незважаючи на схожу структуру фінансування в Україні зі структурою фінансування в розвинених країнах, в Україні відзначаються наступні особливості: украй недостатня сума інвестицій в абсолютнім вираженні; значне превалювання приватного сектору в структурі фінансування викликане недоліком бюджетних коштів.

Найважливішим показником, що об'єктивно відображають рівень видатків суспільства на науково-технічну й інноваційну діяльність у загальному балансі національної держави, є показник наукоємності ВВП (видатки на НДДКР до ВВП). Мінімальний його рівень відповідно до рекомендацій ЄС становить 2,5%.

Таблиця 5.4

Показник наукоємності ВВП у розвинених країнах

США	Японія	Германія	Франція	Великобританія	Італія	Канада
2,8	2,6	2,7	2,3	2,3	1,1	1,4
2,6	2,7	2,5	2,4	2,2	1,3	1,5
2,8	2,9	2,7	2,4	2,3	1,7	1,6
3,0	3,0	2,9	2,6	2,5	2,3	1,9