Складне речення

Складним називається речення, утворене з двох або кіль­кох предикативних частин, які, маючи будову простих речень, по- єднуються в єдине смислове, граматичне та інтонаційне ціле: Сад посаджено, і сонце встало, і грає далеч генієм людським (Рил.).

Складним реченням властиві такі самі ознаки, як і простим реченням: вони виражають відносно завершену думку, мають гра­матичні центри, інтонаційно завершені. Разом з різними типами простих речень складні речення є досконалим способом форму­лювання, вираження і повідомлення думок.

Будівельним матеріалом для складного речення є прості ре­чення: На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч. (У цьому реченні можна виділити дві частини, які характеризуються відносною самостійністю.) Частини складного речення з'єднуються

в єдине ціле за допомогою сполучників, сполучних слів (відносних займенників і прислівників), інтонації, порядку розташування час­тин, змістової співвіднесеності.

Частини складного речення поєднуються сполучниковим і без­сполучниковим зв'язком:

У межах сполучникового зв'язку виділяють:

спосіб сурядності (коли частини складного речення 'Я поєднуються за допомогою сурядних сполучників як рівноправні,

незалежні компоненти, які до певної міри зберігають смислову й структурну самостійність);

спосіб підрядності (коли одна частина пояснює другу, доповнюючи, пояснюючи або розкриваючи її зміст як частини складного речення). Синтаксично залежну частину складного ре­чення називають підрядним реченням (частиною). Ні головне речення без підрядного, ні підрядне без головного існувати не можуть. Підрядні сполучники й сполучні слова, які не належать лі до складносурядного, ні до простого речення, служать засобом ви­раження зв'язку в таких конструкціях.

Безсполучниковий зв'язок полягає в поєднанні частин склад­ного речення в єдине ціле без сполучників або сполучних слів за змістом та інтонаційно.