Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: г а й-ка, з о -шит, кн и ж-ка, ко-л о -дязь, п а ль-ці, са-дів-н и к, Х а р-ків.

При цьому:

1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґ у -дзик, хо-дж у. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх слід розривати: над-звич а й-ний (а не на-дзвич а йний), під-жив-л я ти (а не пі-дживл я ти).

2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: бур’- я н (а не бур-’ я н), кіль-ц е (а не кіл-ьц е), Лук’- я н (а не Лук-’ я н), н и зь-ко (а не н и з-ько).

3. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-д е -мія (а не а-кад е мія), Ма-р і я (а не Мар і -я), олі-в е ць (а не о-лів е ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як аб о, мо я, о ко, ш и я тощо.

4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступ і нчастий (а не багатос-туп і нчастий), восьми-гр а нний (а не восьмиг-р а нний), далеко-сх і дний (а не далекос-х і дний).

5. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-пр о й Дніп-р о, Оле-кс а ндра й Олек-с а ндра, се-стр а й сест-р а. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьк и й і близь-к и й, видавн и -цтво, видавн и ц-тво й видавн и цт-во, г а ли-цький і г а лиць-кий, рос і й-ський і рос і йсь-кий, уб о -зтво, уб о з-тво й уб о зт-во, сусп і льс-тво й сусп і льст-во.