Індепенденська республіка в Англії

1649-1653. 17.05.1649 актомпарлам корол влада знищ. 19.05 проголош республ. Законодавча влада належ однопалат парлам(общин) Довгого парлам. Виконавча влада належ Держраді у складі 41 члена з яких 31 одночас були членами парлам. Реальна влада знаход в руках Військ верх. Ради. В Англ під прикриттям республ фактично встановл військова диктатура грандів. Внутр становище: тяжк економ стан–неврож 1647-8., висока ціна на хліб; застій торгівлі і промисл; утрим 40тис арм лежало на плечах робітників. 1649 левелери відмов визнати республ, назвавши її «тиранією офіцерів». Джон Лільберн - « Нові кайдани Англ »- звинув Кромв у запров військ диктар. Висунули свою програму. Арешт Лільберна і його соратн виклик невдовол лондон мас. Літо 1649 -придуш повст в Ірланд. Піднялось повстан-ценр в м .Салебері. На чолі- Томпсон. Повстан придуш Кромвел. 1649 виступ дигерів. Вимоги: зрівн в правах усіх незадовол від розміру власності. Представники програми назв себе істинними. 1650 республ визнала Іспан, далі Франц. У своїй політ Кромв забув про підтрим низів-наслідок-демократ вилилась у відверту олігарх. Кромвель 20.04.1653 розігнав Довгий парламент. Звідси постало пит про політ устрій Анг. 4.07.1653 законодав збори оголос себе парламентом святих. 12.12.1653 акт про зречення– республіка винесла собі вирок, широкі маси відвернул. Страх буржуазії перед народом спонук шукати захисту в сильної влади–диктатури (Кромвель). Диктатура–виконав влада стає провідн, підбирає під себе всі ін. гілки влади.