Сукупний попит (AD)та сукупна пропозиція (AS): їх складові та нецінові фактори

Сукупний попит(AD) – сума всіх витрат на кінцеві ТП, вироблені в економіці. Він відображає залежність між сукупним випуском, тобто реальним обсягом продукції(У), які готові придбати економічні суб’єкти і загальним рівнем цін в економіці. AD скл з 4 елементів: 1) попит на споживчі ТП(С), 2) попит на інвестиційні товари(І), 3) попит з боку держави(G), попит на товари екс-ту та імп-ту (Nx). AD=C+I+G+Nx Крива AD має низхідний вигляд Низхідний вигляд кривої сукупного попиту пояснюється дією цінових факторів:

пояснюється рівнянням Фішера MV=PQ, P=(MV)/Q (P-рівень цін,M-маса грошей,V-швидкість грош обігу,Q-к-ть продукції). 2) Ефект багатства. Інфляція скорочує реальну вартість або споживчу здатність фін активів з фіксованою вартістю. 3) Ефект процентної ставки. Збільшення рівня цін призводить до зростання попиту на грошу, зростання процент ставки і зменш попиту на споживчі тов. та обладнання і сировину. 4) Ефект імпортних закупок. Зростання рівня цін в сер країни знецінює нац. Валюту і робить вітчизняні тов., відносно дешевими на світових ринках, тим самим збільш експ та зменш імп. Під впливом цінових факторів відбувається рух уздовж кривої AD. Вплив нецінових факторів призводить до руху кривої AD праворуч або ліворуч. Нецінові фактори AD: 1) зміни споживчих витрат, 2) зміни інвестиційних витрат, 3) зміни держ витрат, 4) зміни чистого експорту. Сукупна пропозиція: класичний та кейнсіанський аналіз

Сукупна пропозиція(AS) – обсяг сукупного випуску(У) за кожного рівня цін(Р).

AS відображає пряму залежність між Р та У і скл з 3х відрізків: Кейнс відр – відображає економіку у відносно короткому періоді, коли: 1) економ функт в умовах неповної зайнятості ресурсів. 2) реальні величини (обсяг випуску, зайнятість) швидше реагують на ринкові коливання. 3) номінальні величини (ціни, номінальна з/п) реагують на зміни ринку повільніше і тому визначаються як незмінні. Проміжн відр – відображає ситуацію, коли збільшення обсягів випуску супроводжується зростанням цін. Причинами можуть бути: 1) погіршення якості ресурсів. 2) обмеженість сировини. 3) низька кваліф роб сили. 4) застарілі технології; що збільшує собівартість продукції, а відповідно і ціни. Клас відр – характеризує поведінку економіки у довгому періоді. Для якого характерно: 1) ек функц в умовах повної зайнятості, а відповідно обсяг випуску дорівнює потенц, тобто макс можливому. 2) обсяг випуску залежить тільки від к-ті факторів вир-ва і не залежить від рівня цін. 3) зміни у факторах вир-ва і технологіях відбуваються повільно. 4) зміни та номін з/п гнучкі та їх зміни підтримують рівновагу на ринках. AS змін під впливом нецінових ф-рів, які приводять до зрост або зменшення сукупної пропоз. Нецінові ф-ри AS: 1) зміни цін на ресурси. 2) структура ринку(наявність монополій). 3) зміни продуктивності ф-рів вир-ва. 4) зміни правових норм(податки, субсидії).

22.Макроекономічна рівновага в моделі AD – AS в короткому та довгому періодах. Порушення макроекономічної рівноваги. Економічна рівновага - стан економіки За якою досягається рівновага таких процесів як попит та пропозиції,виробництво та споживання,затрат та результатів. Економ.рівновага - це ідеальний стан економіки,до якого вона спрямовується,проте який ніколи повністю не досягається бо постійно змінюється ціни та оптимальні пропорції економіки.МЕ рівновагу відображае модель АD-AS. Вона дозволяє: 1) проаналізувати причини та наслідки змін рівноваги випуску(ВВП) та цін в економіці. 2) дозволяє визначити та охарактерезувати різні варіанти ек.політики держави.

Макроекономічна рівновага та її зміни. Ефект храповика. Рівноважна сукупність попиту та пропозиції характеризується макроекономічною рівновагою і дозволяє визначити рівноважний обсяг виробництва (У) та рівноважний рівень цін (Р) в економіці.

В зв’язку з тим, що AS складається з 3-х відрізків, то макроекономічна рівновага має 3 варіанти: 1. макроекономічна рівновага на горизонтальному відрізку у короткому періодіЗміни AS призводять до зміни обсягу випуску за певного рівня цін. 2. макроекономічна рівновага на проміжному відрізку. Зміни попиту призводять до зміни обсягу випуску та певного рівня цін. 3. макроекономічна рівновага у довгому періоді

Зміни сукупного попиту призводять до зміни цін, але обсяги виробництва незмінні.

Зміни сукупного попиту як на вертикальному, так і на проміжних відрізках повинно призвести до зменшення рівня цін. Проте в реальній дійсності зміни рівня цін не відбуваються, в зв’язку з тим, що піднявши ціни, вони не можуть їх понизити, бо втрачають свої доходи. Це явище отримало назву – «Ефект храповика».

23.Споживання та заощадження як складові використовуваного доходу, їх функціональне та графічне зображення, середня та гранична схильність та фактори, не пов’язані з використовуваним доходом. Споживання як складова. Доходи, після сплати податків, називають використовуваним доходом, або доходом розпорядження (Уd = Y – T). Споживання (С) – частина доходу, що використовується на придбання товарів та послуг та відображає платоспроможний попит. 1) Середня схильність до споживання (АРС) визначає частку споживчих доходів після сплати податків (АРС = С/У) 2) Гранична схильність до споживання (МРС) відображає як зміниться обсяг споживання внаслідок змін доходу розпорядження. МРС = ΔС/ ΔYd = C2-C1/Yd2-Yd1___0 <МРС < 1 Функція споживання відображає пряму залежність споживання від доходів розпорядження.

С = Са + МРС * Yd__Са – автономне споживання__МРС – кут нахилу споживання

Функція споживання Бісектриса (C = Yd) вказує на те, що весь доход розпорядження витрачається на споживання. При цьому МРС = 1.За нульового доходу (Yd = 0) споживання = Са, коли суб’єкти економіки, не маючи доходу, здійснюють споживання задля підтримки свого існування за рахунок запасів або запозичених засобів.К – точка нульових заощаджень (використовуваний доход покриває витрати споживання).Праворуч від К доход розпорядження перевищує споживання, тобто частка доходу заощаджується.

Ліворуч від К – домашні господарства живуть у борг, за рахунок запасів.

Заощадження – це частина недоспожитого доходу-розпорядження__S=Yd-C
Середня схильність до заощадження визначає частку заощаджень у доході-розпорядження __APS=S/YdГранична схильність до заощадження демонструє, яким чином змінюється заощадження внаслідок змін доходу-розпорядження__MPS= S/

C+S=Yd=>MPC+MPS=1. Функція заощадження=S=-Ca+MPS*Yd Взявши за основу ф-ю споживання, визначимо зовн. вигляд ф-ї заощадження, для цього опустимо перпендикуляр від точки 0-го заощадження(К) та поєднаємо її з від'ємним Са
Ф-я Заощадження Зростання спожив. зменшує заощадження та навпаки.Нахил кривої S відображає гранична схильність до заощаджень(MPS)

Фактори спожив. та заощадж., не пов'язані з доходом розпорядж:1.Розмір багатства населення – чим більше багатство дом. госп., тим менше у нього стимулу до заощаджень, тим більше споживання 2. Рівень цін – зростання рівня цін зменшує реальне фін. багатство, тим самим зменшує споживання. 3. Очікування майб. доходів та цін – очікув. зрост. цін або доходів призводить до збільш поточних витрат і зменшення заощадджень і навпаки. 4. Розмір споживчої заборгованості – високий рівень заборг. зменшує поточне споживання 5. Оподаткування – зрост. податків зменшує як споживання так і заощадження. Якщо споживання та заощадження змінюються внаслідок змін доходу-розпорядження, то графічно це виглядає як рух вздовж кривої С і S і називається змінами величин С і S. Якщо обсяг заощадж. та спож. змін. Під впливом факт., не пов'язан. з доходом, то граф. Це виглядає як рух ф-й С і S вгору або вниз і це наз-ся змінами в С і S, при цьому, коли С , то S , і навпаки.

24.Сутність, види та роль інвестицій в економіці. Попит на інвестиції та інвестиційна функція. Інвесиції – це витрати на створення, поширення, реконструкцію та техн.переозброєння основного капіталу. Види інвестицій: 1. Інвестиції в осн.капітал – витрати на придбання верстатів, устаткування, транспортних засобів, машин. 2. Інв. У товарно-матеріальні запаси – витрати на сировину, паливо, напівфабрикати та готову продукцію. 3. Інв. У житлове буд-во нового житла та житлового фонду. Інвестиції розпод.на валові та чисті.Валові інвест (I) – загал.обсяг інв., спрямований на відновлення зношеного капіталу і на створення нового капіталу. Інвест.чисті (Іч.) – це інв., спрямов.на зростання капіталу. І= Іч + А___Джерела інвестицій: 1. Заощадження дом.господарств – недоспожита частина Yd, яка через посередництво банк.системи у вигляді кредитів спрямовується інвесторам. 2. Заощадження підприємств. Роль інвестицій: 1. В короткому періоді визначають обсяг вир-ва через вплив на сукуп.попит. 2. В довгому періоді інвестиції у вигляді капіталовкладень впливають на сукупну пропозицію і сприяють економ.зростанню. 3. Інвестиції сприяють досягненню рівноваги за умови, що інвестиції = заощадженням. Фактори, що визначають зміни величини інвестицій: 1. Очікувана норма чистого прибутку та вартості вкладенного капіталу. 2. Реальна ставка процента. Ставка % - ціна,яку фірма повинна сплатити для того, щоб отримати грош.капітал та придбати реал.капітал. Номінальна ставка % - розрахов. В поточних цінах, а реальна ставка % – це номінальна скорегована на рівень інфляції.r = i – П (r –реал.% ставка, і – номін.% ставка, П – темп інфляції). Інвест.проект є прибутковим за умови, що норма прибутку перевищує або хоча б дорівнює реальній ставці відсотка.1.Крива попиту на інвестиції:

2.Крива попиту на інвестиції має низхідний вигляд, бо за більш високих ставок %, прибутковими є досить невелика кіл-ть відсотків. Якщо ставка процента зниж., то кіл-ть прибуткових інвестиц.проектів зростає.Розглянуті фактори вплив.на зміни величини інвестицій і графічно представлені рухом вздовж кривої попиту на інвестиції. Зміни інвестицій призводять до руху кривої праворуч або ліворуч і зумовлені наступними факторами:1. Витрати на придбання, експлуатацію та обслугов.обладнання.(витрати ↑, інвестиції ↓). 2. Оподаткування (податки ↓, інвестиції ↑). 3. Технолог.зміни (вдосконалення техніки ↑ інвестиції) 4. Наявність осн.капіталу. 5. Майбут.очікування підприємців стосовно майб.обсягів продажу та рентабельності пробукції ↑ інвест. ↑.

Інвестиційний мультиплікатор: Збільшення інвестицій зумовлює зрост.обсягів виробництва та зайнятості. Почиткове зростання викликає повторне зростання зайнятості та доходу – в результаті приріст рівноважного доходу завжди більший приросту інвестицій, і його величина назив. Мультиплікатором.

(∆Y – зміни доходу, ∆I – зміни інвестицій, Mi – мультиплікатор інвестицій)

Мі – це коеф., який демонструє у ск. Разів змін. Дохід внаслідок змін інвестицій.

Джерелом інвестицій є заощадження. У випадку, якщо приріст заощаджень ↑, а приріст інвестицій ↓, то будь-яка спроба дом.госп.заощаджувати більше виявиться марною з причин зниження рівноважного ВВП, обумовленого ефектом мультиплікатора – прагнучи більше зберігати, дом.госп.призводять до зменшення нац.доходу і власних заощаджень у цілому, така тенденція отримала назву парадокс ощадливості.

25.Моделі товарного ринку: модель «витрати-випуск», модель «вилучення-ін’єкцій». Мультиплікатор видатків: методика визначення та графічне відображення. Рецесійний та інфляційний розрив. Кейнсианськамодель товарного ринку тобтомодель «витрати- випуск» Сукупні витрати для закритої економіки = Е спож.Витрат+інвест.витр+держвитрати. Оптимальний стан нац. Економіки досягается коли фактичні вотрати=плановим витратам. Відхилення рівноваги обсягу виробництва від фактичного рівня спричиняє ВВП розриви, які відображають невідповідність між факт.Видатками та видатками за повної зайнятості.Якщо фактичні сукупні видатки менше ніжвидатки за повної зайнятості, а фактВВП менше за природній,в економіці простежується спад виробництва виникає безробіття і формуеться «прецесійний розрив» Якщо сукупні витрати перевищують ті, що забезпечують повну зайнятість фактичнийВВП більше за рівноважний, то в економіці зростають ціни і має місце «інформаційний розрив».

Рецесійний розрив - велечина на яку мають зрости сукупні видатки або підвищити рівень ВВП до рівноваги заповної зайнятості. Інфляційний розрив – величина на яку мають скоротитися сукупні видатки щоб зменшити рівноважВВП до рівня повної зайнятості.

Мультиплікатор видатків: Зростання нац. доходу відбувається в наслідок змін складових сукупнихвидатків, зміни сук видатків спричиняють дещо більший прирістрівноважного обсягу виробництва або доходу цей процес називають - ефектом Мультиплікатора.

Ма- мультиплікатор видатків. Ма =∆с ∆У ∆6__Ма- Коефіцієнт, на який потрібно змінити сукупні видатки для того щоб отримати зміни доходу. Модель вилучення інвестицій. Вилучення – це витрач. доходу не для купівлі вироблених у країні кінцевих товарів та послуг, яке відбувається через заощадження,податки та імпорт. Ін’єкції – будь-яке доповнення до споживчих видатків на купівлю продукції в середині країни (інвестиції, держ.закупівля, імпорт) Спрощена модель закритої економіки розглядає у якості ін’єкції – інвестиції, а у якості витікань (вилучень) – заощадження. При цьому слід відрізняти фактичні та планові інвестиції. Факт. інвести-ї = сумі планових інв. та непередбачених інвестицій у запаси. Макроекономічна рівновагу охарактеризуємо зідно порівняльного аналізу планових інвестицій та заощаджень.Y,S S Yn- Інвестиції планові Yn S- заощадження Уф – S Y Y0 Якщо (S)>Yn,то сукупні видат є меншими, ніж фактичний ВВП, і фактичний ВВП перевищує рівноважний. Якщо S< Yn,то сукупн видатки Фактичн. ВВП, а фактичний ВВП менший ніж рівноважний Рівновага досягається тільки за умови, що інвестиц. планові= заощадженням (Yn= S), тобто коли витікання з потоку «видатки-доходи» у вигляді заощаджень нейтралізується ін’єкціями у вигляді інвестицій

26.Модель IS-LM та її використання для аналізу впливу фіскальної та грошової політики. Модель IS-LМ – це сучасна інтерпретація моделі Кейнса так конкретизація моделі AD-AS. Модель IS-DM відображає одночасну рівновагу на товарних і грошових ринках і визначає співвідношення процентів(%) ставки(ч) і рівноваж.доходу(у). Крива IS характ.рівновагу на товарному ринку за умови, що інвестиції = заощадження, а ставки та сукупний дохід мають зворотню залежність.Крива LM характ.рівновагу на грош. Ринку і представлена прямою залежністю між ставкою та сукупн.доходом.Крива LM характеризує точки в кожній з яких попит на гроші = пропозиції грошей. Макроекономічна рівновага моделі IS-LМ В точці перетину кривих IS та LМ формується макроекономічна рівновага, яка представлена рівноважною процентною процентною ставкою(ч*) та рівноважним доходом (у*). Застосування моделі IS-LМ для аналізу впливу фіксальної та грошово-кредитної політики. Макроекономічна рівновага IS-LМ змінюється під впливом бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики. Бюдж.-податкова політика впливає на криву УS, вона зміщується праворуч за умови стимулюючої бедж-податкової політики або ліворуч за умови стимулюючої бюдж.податкової політики. Грошово-кредитна політика впливає на криву LМ, за умови стимулюючої грош.-кредитної політики. LМ рухається праворуч, а за умов стимулюючої – ліворуч.

27.Циклічність як загальна закономірність економічного розвитку. Сутність, фази, причини та види економічних циклів. Економічна рівновага – ідеальний стан економіки, до якого вона постійно прагне, але який ніколи повністю не досягається, оскільки постійно змінюються цілі й оптимальні пропорції економіки. В реальному житті економ розвиток – циклічний рух від одного стану рівноваги до іншого, повторне відхилення від рівноваги і його відновлення на більш високому досконалому рівні. Якщо структурні порушення відтворювальних зв’язків досягають критичної величини, стан рівноваги відновлюється стрибкоподібно за допомогою економічної кризи. Економічний цикл – проміжок часу між двома однаковими станами економіки. Статистично економічний цикл виглядає так: Упродовж 1 циклу економіка проходить 4 фази: 1- КРИЗА, під час якої –зростає маса нереаліз продукції, -зменш прибутки, скорочуються кредити, пошир масові банкрутства підприємств, зростання без роб, знецін осн капіталу. Ознаки економічної кризи: — перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них;— значне скорочення обсягів виробництва;— падіння цін;— дефіцит вільних грошових засобів, необхідних для платежів;— біржовий крах та банкрутство підприємств;— зростання безробіття;— падіння рівня заробітної плати;— падіння рівня прибутку;— масове знищення товарів, устаткування тощо;— дезорганізація кредитної системи.

2- ДИПРЕСІЯ – зменш темпи падіння вир-ва, скороч запаси нереалізованої продукції, уповільн темпи падіння інвестицій та спожив. Попиту, зберіг.масове безробіття, почин масове накопичення капіталу і точок зростання Риси депресії: — "застій" виробництва;— низький рівень цін;— "в'яла" торгівля;— невисока ставка позичкового відсотка;— ліквідація товарного надлишку. 3-ПОЖВАВЛЕННЯ – зрост.обсягів виробн.. до докризового рівня, збіль попит на фактори вир-ва та спожививчі товари та послуги, оновлюється осн капітал, зменшується безробіття. Риси пожвавлення: — розширення виробництва до відновлення докризового рівня;— зростання цін;— підвищення норми прибутку;— зростання зайнятості;— пожвавлення торгівлі;— посилення оптимістичних очікувань. 4-ПІДНЕСЕННЯ – коли виробництво перевищує макс.обсяги виробн, що були досягнені в попередні цикли на початку кризи і це відбувається до тих пір, доки пропозиція стане більшою за попит і товари почнуть накопичуватися на складах. Риси піднесення: — перевищення максимального обсягу виробництва докризового рівня;— швидке зростання зайнятості;— зростання заробітної плати та інших видів доходів;— кредитна експансія;— штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуванням торговцями зростання цін та їх бажанням купити більше товарів за нижчими цінами;— зростання пропозиції, яка з часом перевищує попит і створює умови для нової кризи. ПРИЧИНИ ТА МЕХАНІЗМИ ЕКОНОМ ЦИКЛІВ характериз. 2 групи теорій: 1. Екстернальні теорії, які пояснюють виникнення циклів зовн причинами такими як війни,революції, політ події, міграції населення, наукові відкриття. 2. Інтернальні теорії – пояснюють причини циклів внутр. Факторами(диспропорції в структурі виробн., порушення у сфері грошового обігу, надлишкові обсяги осн капіталу) Види циклів 1. Короткострокові(малі) цикли, матеріальна основа яких –це порушення рівноваги між попитом та пропозицією на споживчому ринку, пов’язане з оновленням товарів широкого використання (побут. Техніки та автомобілів). 2. Середньострокові цикли (базові), тривал 7-11 рок, матеріал. Основа яких – це порушення рівноваги на ринках обладнання, пов’язане з оновленням основн. капіталу в наслідок фізичного та морального знаку (обладн., технологій) 3. Довгострокові цикли (довгі хвилі кондратьева) – 40-60 років, матеріал. Основа яких – це періодичне вибуття, оновлення та поширення так званих осн. капітальних благ (мостів, доріг, промисл. будівель зі строком служби до 50 років). Різні види циклів щільно взаємопов’язані, накладаються один на інший, 2-га хвиля охоплює середні та малі цикли, як матрешка.Виділяються також нециклічні коливання економіки, які мають несозон. характеристику (свята, відпустки).

28.Економічне зростання, його джерела, фактори та типи. Моделі економічного зростання. Сутність та взаємозв’язок економічного зростання та економічного розвитку. Економічне зростання – приріст реального обсягу вир-ва у формах ВВП, НД за рахунок більшого та якіснішого використання ресурсів та вдосконал. технологій. Методи оцінки економ. зростання: 1) Темп економ. зростання, де ВВП₁ – поточний період, ВВП₀ – базового періоду. Тзр. = 2) Темп економічного приросту: Тпр. = Типи економ. росту: 1 ) Екстенсивне зростання, яке відбувається на попередній технологічній основі за рахунок збільшення використ. ресурсів.2) Інтенсивне зростання, шляхом більш продуктивного використання ресурсів на основі наук. техн. прогресу та кращих форм організації вир-ва.3) Змішаний тип зростання – зростання за рахунок поєднання факторів. Фактори економічного росту:1. Фактори попиту, які забезпечують зростання сукупних видатків (АЕ), що сприяє збільшенню обсягів вир-ва і доходу.

2. Фактори пропозиції – к-сть та якість природних, трудових, капітал. ресурсів та технологій. 3. Фактори розподілу, які сприяють розподілу ресурсів та суттєво вплив. на фактори пропоз., попиту і розподілу ВВП. Економ. розвиток – це перехід від одного стану економіки до іншого, який характ-ся поширенням товарів вир-ва, нових товарів та послуг з використанням нових технологій. Економ. зростання є окремим випадком розвитку; необхідною, але недостатньою його умовою. Поняття розвитку – більш широке і змістовне, бо харак-ся здатність підвищувати якість життя за рахунок сукупності факторів, в тому числі економ. зростання. Економ. розв. оцінюють за допомогою показнику, який розрах. як сер. арифметичне:1-довголіття / трив. життя2-досягнутий рівень освіти (рівень грамотн. серед дорослого населення та к-ть учнів поч., сер., вищ. навч. закладів) 3-рівень життя (ВВП на душу насел. з урах. купівельної спроможності)