Причини виникнення кредитних відносин

Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови. По-перше,учасники кредитної угоди — кредитор і позичальник, мають бути юридичносамостійними суб’єктами, які матеріально гарантують виконаннязобов’язань. По-друге, інтереси суб’єктів кредитної угоди повиннізбігатися. Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємствамали необхідні оборотні кошти, які вони використовують для придбанняоборотних виробничих фондів. Із стадії виробничих запасів оборотні коштипереходять у незавершене виробництво, а потім у готову продукцію. У своючергу, готова продукція, призначена для продажу, стає товаром іреалізується. Виручка від реалізації поступає на рахунок підприємства. За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківськікредити, кошти інших кредиторів та комерційний (товарний) кредит. Кредитдає змогу доцільніше організувати оборот коштів підприємств, невитрачати значних фінансових ресурсів на створення зайвих запасівсировини й матеріалів. У процесі кредитування підприємств насамперед ураховуються індивідуальніособливості кругообороту їхніх оборотних коштів. Особливостііндивідуального кругообороту коштів підприємств проявляються урозбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій форміта авансуванням коштів у новий оборот. Такі розбіжності відбуваються,передусім, через сезонність виробництва. Сезонність виробництва зумовлюєв одні періоди випереджаюче зростання виробничих витрат порівняно знадходженням коштів і спричиняє додаткову потребу в коштах понад ті, щоє в розпорядженні підприємства. В інші періоди витрати виробництвазменшуються або зовсім припиняються, збільшується вихід готовоїпродукції та надходження грошової виручки, частина якої виявляєтьсятимчасово вільною. Таке чергування зростання додаткових потреб у коштах і створеннятимчасово вільних залишків їх на тому самому підприємстві створюютьреальну економічну основу для використання кредитів на формуваннявиробничих і оборотних фондів та погашення їх через певний час. 13. Класифікація кредитів. За формою забезпечення кредити поділяються на:(забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);(гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);(з іншим забезпеченням (поручительством, свідоцтвом страховоїорганізації);(незабезпечені (бланкові).За ступенем ризику кредити поділяються на: стандартні, під контролем,субстандартні, сумнiвні, безнадiйні. За формою надання кредити бувають: строковий, револьверний, кредитналiнiя, овердрафт, субординований борг, iншi кредити.Субординований борг — це позика (забезпечена або незабезпечена), за якоюв договірному порядку погоджено, що в разі ліквідації чи банкрутстваборжника сплата буде здійснена після задоволення вимог усіх іншихкредиторів.За строками погашення кредити поділяються на:(кредити, що погашаються одноразово, тобто кредит повертається у повнійсумі у певний термін;(кредити, для яких передбачається періодичне погашення суми позички івідсотків по ній певними частинами, що пов’язане з періодичністюнадходження виручки від реалізації продукції (проведення робіт, наданняпослуг);(кредити, що погашаються достроково (за вимогою кредитора або зазаявою позичальника);(кредити з регресією платежів.Для укладення кредитного договору та прийняття рішення про наданнякредиту клієнт повинен подати у кредитний відділ такі документи:1 Заявку на кредит. 2. Копію установчих документів, засвідчених нотаріусом. 3. Баланс (форма № 1 за ДКУД), завірений податковою інспекцією. 4. Звіт про фінансові результати підприємства (форма № 2 за ДКУД). 5. Довідку податкової інспекції про відсутність заборгованості. 6. Цільове призначення кредиту та техніко-економічне обгрунтуваннязаходу, на який береться кредит (бізнес-план). 7. Копії контрактів по угоді, на реалізацію якої береться кредит. 8. Гарантії повернення кредиту і оплати відсотків: гарантія банку,страховий поліс, застава або змішані форми гарантії. 9. Довідка банку про сплату раніше взятих кредитів. 10. Довідка про майно, яке має позичальник. 11. Виписки (завірені банком) по рахунках, що відкриті в інших банках. 12. Довідка позичальника про те, де знаходяться його розрахунковийрахунок і дозвіл для ознайомлення з його станом в будь-який момент часу.Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за ним здійснюється учерговості, яка встановлюється сторонами при укладанні угоди про наданнякредиту.Кошти для погашення заборгованості спрямовують насамперед для сплативідсотків за користування кредитом, потім простроченої заборгованості, азалишки суми направляються на погашення основної суми кредиту. 14. Форми та види кредитів. Форми кредиту тісно пов'язані з його структурою, з сутністю кредитних відносин. Залежно від руху позикової вартості виділяються дві основні форми кредиту: товарна і грошова У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу. Прикладом такої форми е комерційний кредит.
Комерційний кредит надається постачальником покупцеві тоді, коли товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар, але у покупця немає грошей для його придбання. У такому випадку товар може бути добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит, а сама передача може оформлюватися борговим зобов'язанням - векселем.
Продаж громадянам товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу) господарюючими суб'єктами здійснюється з метою прискорення реалізації товарів, які в торговельній мережі є в достатній кількості, а також для більш повного задоволення потреб громадян у товарах тривалого користування.
Сфера товарної форми кредиту незначна, переважна його частина надається і погашається в грошовій формі. Грошовий кредит виступає, передусім, як банківський кредит. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержані останніми кредиту, а й при розміщенні ними своїх грошових заощаджень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках. Банківський кредит обслуговує не тільки обіг товарів, а й накопичення капіталу. Поширення кредитних відносин у грошовій формі відкрило кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати, а також створило сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами.
Форми кредиту постійно розвиваються, змінюється місце тієї або іншої форми кредиту на тому чи іншому етапі розвиту економіки країни. У колишньому СРСР до кредитної реформи 1930-1932 рр. велике значення мав комерційний кредит, який надавався одним підприємством іншому у формі продажу товарів з відстрочкою платежу. Банківський кредит мав підпорядковане значення і здебільшого опосередкований, непрямий характер (видавався під заставу векселів). Після кредитної реформи вирішальної ролі набув банківський кредит, який став прямим і плановим. Зараз в Україні з переходом до ринкової економіки комерційний кредит дедалі більше поширюється, що є реакцією на дорожнечу банківського кредиту.
В залежності від організації кредитних відносин виділяють міжгосподарський, банківський і державний кредити.
Міжгосподарський кредит - це кредитні відносини, що виникають між окремими підприємствами, організаціями, господарськими товариствами у процесі їх розрахункових взаємовідносин, а також між підприємствами, організаціями і господарськими товариствами, з одного боку, і органами галузевого управління, з іншого, в процесі їх фінансових взаємовідносин. Цей вид кредиту включає:
o по-перше, комерційний кредит, тобто кредит, що надається у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари (надані послуги) і оформлюється векселем. Комерційний кредит надасться одним функціонуючим підприємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Інструментом такого кредиту є вексель, іцо сплачується через комерційний банк. Як правило, об'єктом комерційного кредиту виступає товарний капітал, який обслуговує кругообіг промислового капіталу, рух товарів із сфери виробництва в сферу споживання;
o по-друге, дебіторсько-кредиторську заборгованість, що виникає між суб'єктами господарської діяльності не на добровільних засадах, а ніби примусово, незалежно від їх волевиявлення; причиною виникнення такої заборгованості є розрив у часі між передачею товару і грошей, оскільки рух вартості в натурально-речовій та грошовій формах не збігається;
o по-третє, тимчасову фінансову допомогу, яку надають своїм підприємствам органи галузевого управління на засадах повернення.
Банківський кредит - це кредитні відносини, в яких однією із сторін (в ролі позичальника чи кредитора) виступає банк.
Банківський кредит - найбільш розповсюджена форма кредиту. Саме банки частіше всього надають позики суб'єктам, які потребують тимчасової фінансової допомоги. За обсягом банківська позика значно більша від позик, що видаються при інших формах кредитування.
Перша особливість банківського кредиту полягає в тому, що банк оперує не стільки своїм капіталом, скільки залученими ресурсами.

15. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.

Нині комерційні банки України дуже рідко надають підприємствам довготермінові кредити. Можливість отримати такий кредит є реальнішою через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що надаються уповноваженими банками.

Головні критерії та обсяги фінансування підприємств по лінії ЄБРР:

фінансуються тільки проекти підприємств з приватною формою власності, які функціонують переважно у галузях сільськогосподарського виробництва, харчової промисловості та послуг;

допроектні активи підприємств не повинні перевищувати 2,5 млн доларів США за винятком вартості споруд та будівель;

кількість працівників не повинна перевищувати 500 осіб;

частка приватної власності має бути не меншою за 51 %;

підприємство має відповідати вимогам техніки безпеки, екологічним, санітарно-гігієнічним, а також іншим нормам охорони довкілля, що встановлені законодавством України;

власний внесок позичальника в проект не може бути меншим за 30% вартості проекту;

коефіцієнт обслуговування боргу (відношення прибутку позичальника після сплати податків, амортизаційних відрахувань та витрат на сплату відсотків за всіма позиками до всієї заборгованості підприємства з урахуванням кредиту ЄБРР) має бути не меншим за 1,3.

За рахунок коштів ЄБРР здійснюються короткострокове та довгострокове фінансування проектів, які задовольняють вимоги ЄБРР.

Короткострокове кредитування надається для реалізації експорт­них контрактів та придбання імпортної продукції з метою подальшого використання в процесі виробництва.

Довгострокове кредитування надається для фінансування основних засобів (придбання нового вітчизняного та імпортного обладнання).

Типові умови кредитування такі:

мінімальна сума кредиту — 50 тис. дол. США;

максимальна сума кредиту — встановлюється для кожного уповноваженого банку індивідуально;

термін короткострокового кредиту — від 6 до 12 місяців;

максимальний термін довгострокового кредиту — 5 років;

максимальна відстрочка погашення основної суми боргу — 2 роки (тривалість пільгового періоду);

орієнтовна ставка відсотків за користування кредитом — 15% річних.

У кредитному договорі встановлюються терміни сплати відсотків за кредитом ЄБРР. Протягом усього строку кредитування під­приємство надсилає в банк щомісячні та щоквартальні повідомлення про хід виконання робіт згідно з бізнес-планом.

За рахунок коштів ЄБРР кредитуванню підлягають тільки фінансово окупні та забезпечені заставою проекти. При цьому вартість застави не повинна бути меншою 140% суми загальної заборгованості за кредитом за умови підтримування позичальником коефіцієнта обслуговування боргу.

Кредитні кошти не спрямовуються: на рефінансування вже існуючих зобов’язань приватних підприємств або на фінансування придбання цінних паперів діючих підприємств і нерухомості; на реалізацію проектів, пов’язаних з ігорним бізнесом, виробництвом або постачанням зброї та ін.

Підприємство здійснює платежі згідно з умовами кредитної угоди, укладеної з банком.

Для отримання кредиту за рахунок коштів ЄБРР, підприємство-позичальник направляє в уповноважений банк такі пакети документів.