Електронний обмін даними

Розвиток електронної комерції В2В почався з електронного обміну даними, поступово перейшовши до сучасних електронних ринків і продовжуючи свою еволюцію в напрямку створення електронних центів.

Електронний обмін даними – це захищений обмін електронними документами між діловими партнерами, що здійснюється за допомогою комп'ютерних мереж. Циркуляція інформації про різноманітні бізнес-трансакції (замовлення на купівлю, рахунки, ордери на відвантаження тощо) відбувається з використанням стандартних форматів повідомлень. Програмне забезпечення електронного обміну даними здійснює конвертацію внутрішніх форматів документів компанії в стандартні формати, що специфікуються різноманітними міжнародними і галузевими протоколами.

Сформовані дані автоматично пересилаються безпосереднім одержувачам без використання паперових документів, що значно знижує вартість трансакцій шляхом виключення процесів ручної обробки, поштового пересилання, повторного введення у комп'ютер і нагромадження численних копій ділової документації. Застосування електронних документів скорочує неясності і неточності при їхньому заповненні.

Переваги використання електронного обміну даними полягає у скорочені витрат на папір, друковані пристрої та скорочує витратb робочого часу на здійснення операцій пересиланню інформації.

Недоліки – технологія використовується, як правило, лише великими корпораціями для взаємодії з найбільш значимими партнерами.

В той же час, використання Internet, в якості комунікаційного середовища для усуває значні цінові бар'єри і відкриває шлях до використання цієї технології невеликим компаніям.

Використання Internet сформувало наступні вимоги до систем електронного обміну даними:

– необхідність підтримки бізнес-трансакцій в режимі реального часу;

– створення значного різноманіття прикладних програм, що відповідають стандартам електронного обміну даними і призначених для забезпечення виконання бізнес-трансакцій;

– створення приватних (корпоративних) мереж обміну даними, що формують окремі сегменти мережі Internet.

Інтеграція окремих систем електронного обміну даними з комунікаційними можливостями Інтернет створює базисну форму електронної комерції В2В. Така форма комерції являє собою електронну взаємодію між підприємствами для забезпечення їх нормального функціонування з використанням Web-технологій.

Основу інфраструктури електронної комерції В2В становить об'єднання внутрішніх інформаційних систем підприємств (наприклад ERP-систем), що дозволяє виконувати автоматичне планування завантаження виробничих ліній підприємств, планувати та контролювати процес збуту продукції тощо.

ERP-системи – являють собою набір інтегрованих програмних додатків, що дозволяють створювати єдине середовище для автоматизації планування, обліку, контролю та аналізу всіх основних бізнес-операцій підприємства. Збереження і систематизація інформації виробляються в централізованих базах даних, доступних усім підрозділам підприємства. Таким чином досягається узгодженість роботи різних підрозділів, зниженню адміністративних витрат та інтеграції даних для різних додатків. Ці системи є інструментом підвищення ефективності керування, прийняття обґрунтованих стратегічних і тактичних рішень на основі своєчасної і достовірної інформації.

Відмінності:

– орієнтації процесу планування на реальні замовлення споживачів;

– регулювання кількості запасів, зниження їх надлишків і усунення дефіциту;

– скорочення незавершеного виробництва;

– зменшення непродуктивних втрат часу і простоїв устаткування;

– оперативне внесення коректувань у виробничі плани підприємства.

Застосування В2В дозволяє інтегрувати дані автоматизовані системи управління різних підприємств у рамках єдиного виробничого ланцюжка. При цьому обмін даними між компаніями супроводжується підписанням цілком реальних документів, які вимагаються законодавством, але сам процес закупівель повністю або частково автоматизований і оптимізований. Система постачання може бути налаштована на виконання "точно в термін", обіговість запасів та обробка замовлень прискорені, кількість помилок зменшена.

Об’єднання інформаційних, торгових, розрахункових, комунікаційних та інших мереж може здійснюватись не лише на рівні окремих підприємств, а на макрорівні. Такий розвиток електронної комерції В2В носить назву електронні ринки. Електронні ринки сприяють віртуальному обміну між численними покупцями і продавцями. Електронні ринки – реалізують взаємозв'язки між господарськими суб'єктами у будь-яких галузях, починаючи від сайтів, що надають інформацію з певної тематики, до системи аукціонних торгів і систем, які поєднують у єдине ціле промислові корпорації з величезною кількістю суміжних підприємств.

Електронні ринки поділяють на:

– вертикальні – такі, що діють у межах обраної галузі, де за рахунок підвищення ефективності міжфірмової взаємодії отримують прибуток у вигляді відсотка від обігу, реклами тощо;

– горизонтальні – такі, що поєднує групи компаній, які належать до різних галузей, але реалізують схожі функції – пошук і продаж сировини, нового або невикористаного устаткування, вільних виробничих потужностей, капіталу тощо.

Електронні центри розширюють застосування електронних ринків, які часто концентруються винятково на проведенні трансакцій. Вони інтегрують і оптимізують велике різноманіття додаткових бізнес-процесів, що виходять за рамки стандартної купівлі-продажу. Реалізація додаткових послуг і унікальних можливостей поглиблюють довіру споживачів та їх лояльність.