Танковий балістичний обчислювач 1В528-1

Танковий балістичний обчислювач призначений:

- для вирішення завдання вироблення кутів прицілювання α і кутів бічного упередження β гармати і кулемета при стрільбі танка з місця і з ходу артилерійськими снарядами і керованою ракетою;

- для підсумовування сигналів вироблених кутів прицілювання α і кутів бічного упередження β з відповідними сигналами датчиків вертикального і горизонтального наведення;

- для вироблення сигналів управління стабілізатором озброєння танка в режимі стабілізованого наведення від пульта управління прицілу;

- для забезпечення можливості наведення гармати в режимах «Дубль» і «Дубль-ПА»;

- для забезпечення можливості управління баштою по напряму в режимі «Цілевказання»;

- для вироблення тимчасового інтервалу у вигляді напруги постійного струму (сигнал «τ _ЗАД») для здійснення опускання керованої ракети на лінію візування прицілу при стрільбі в режимі «з перевищенням»;

- для вироблення сигналу в комплекс керованого озброєння при виборі режиму стрільби «з перевищенням» або «без перевищення»;

- для вироблення зони дозволу пострілу при стрільбі з гармати і кулемета і видачі сигналу дозволу пострілу;

- для обчислення зони вистрілювання з видаванням сигналу «Запрет РВ» при стрільбі керованою ракетою;

- для забезпечення проведення вбудованого контролю системи з індикацією результатів.

Танковий балістичний обчислювач 1В528-1 складається з блока БВ1, блока БВ2 та блока індикації параметрів БІП.

Блок БВ1 (фото 1.4) встановлений у правій частині башти над радіо­станцією, блок БВ2 встановлений у передній частині башти під гарматою, блок БІП (фото 1.3) – блок індикації параметрів, встановлений у башті праворуч від командира.

Балістичний обчислювач є спеціалізованою електронно-обчис­лю­вальною машиною. Інформація, необхідна при проведенні обчислень, вводиться в балістичний обчислювач як автоматично, так і вручну. Сигнали, що пропорційні кутам α і β, вираховуються обчислювачем.

Фото 1.3. Блок БІП	Фото 1.4. Блок БВ1

Сигнали залежать від наступних параметрів:

1. Виміряної дальності до цілі.

2. Зміни дальності до цілі за рахунок власного руху танка з урахуванням курсового кута руху танка відносно напряму на ціль (курсовий кут це кут між напрямом на ціль і напрямом руху корпуса танка).

3. Відносної кутової швидкості цілі у вертикальній і горизонтальній площинах.

4. Крену осі цапф гармати.

5. Поперечної швидкості вітру.

6. Атмосферного тиску.

7. Вимірювання початкової швидкості снаряда залежно від партії зарядів.

8. Температури повітря.

9. Температури заряду.

10. Зносу каналу ствола гармати.

11. Типу балістики снаряда.

12. Індивідуальних кутів вильоту снарядів.

13. Кута між положенням гармати і корпусом танка у верти­кальній площині.

14. Паралакса між лінією візування і гарматою (кулеметом).

Поправки за пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 11, 12, 13, 14 вводяться в танковий балістичний обчислювач автоматично, а за пунктами 6, 7, 8, 9, 10 уручну.

Органи управління і регулювання блока БВ1

Для введення інформації в балістичний обчислювач вручну на лицьовій панелі блока БВ1 (рис 1.7) є наступні органи управління:

- потенціометр Δd (мм) призначений для введення величини зносу каналу ствола гармати;

- потенціометр Тз°С призначений для введення величини температури заряду;

- потенціометр Тв°С – призначений для введення величини температури повітря;

- потенціометр Н (мм рт.ст./10) призначений для введення величини атмосферного тиску;

- потенціометр ΔVоп (%) – призначений для введення величини відхилення початкової швидкості снаряда у залежності від партії зарядів.

Крім того, на лицьовій панелі блока БВ1 є:

- потенціометр і перемикач Д[м] – для ручного введення дальності в балістичний обчислювач;

Таблиця 1.4