Невідкладна допомога при апное

Анафілактичний шок

(невідкладна допомога)

1. Припинити подальше надходження алергена в організм.
2. Покласти хворого на кушетку з припіднятим ножним кінцем. Повернути голову на бік, висунути нижню щелепу вперед, утримувати в такому положенні для попередження западіння язика, аспірації блювотними масами, асфіксії.
3. При відсутності серцевої діяльності або її неефективності –закритий масаж серця і штучне дихання.
4. Доступ свіжого повітря, інгаляція 100% киснем через маску 10-12 л/хв.
5. Накласти джгут на кінцівку проксимальніше ділянки введення алергена на 30 хв., не стискаючи артерії, обколоти ”хрестоподібно” ділянку ін’єкції 0,1% р-ом адреналіна 0,3-0,5 мл (0,1 мл/рік життя), прикласти лід.
6. Негайно в/в (при відсутності венозного доступу в/м) 0,1% р-н адреналіну 5 мг/кг (0,05-0,1 мл/рік життя, але не більше 1,0) з наступною підтримуючою тривалою в/в інфузією р-ну адреналіну в дозі 0,5-1, мкг/кг/хв в 200 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, до стабілізації АТ.
7. Інфузія реополіглюкіну і препаратів (0,9,% р-ну натрію хлориду або р-ну Рінгера) у співвідношенні 1:2 зі швидкісттю 10 мл/кг/год.
8. Глюкокортикоїди в/в (гідрокортизон, преднізолон) з розрахунку 2-5 мг/кг за преднізолоном.
9. В/в р-н дімедролу 1-2 мг/кг (0,1 мл/рік життя).
10. В/в 2,4% р-ну еуфіліну 3-5 мг/кг.
11. При недостатньому ефекті (низький АТ):
• в/в крапельно 0,2% р-н норадреналіну 1-3 мкг/кг (0,1 мл/рік життя, але не більше 1,0 мл.
• при відсутності ефекту в/в крапельно допамін 5-8-10 мкг/кг/хв під контролем АТ і ЧСС.

12.При бронхіолоспазмі-інгаляція селективних ß-2 агоністів (вентолін).

13. При збереженні симптоматики шоку-після попередньої премедикації в/в 0,1 % р-н атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя, але не більше 0,5 мл, в/в кетамін 5 мг/кг-інтубація трахеї і переведення на ШВЛ.

Лікування у віддділенні ІТ незалежно від ступеня важкості стану.

Підготувала асистент, к. мед. н. Боднарюк О.В.

Невідкладна допомога при апное

1- Покласти хворого на рівну жорстку поверхню

2- відновити прохідність дихальних шляхів, відсмоктати слиз з носа та ротоглотки

3- за відсутності ефекту проводити штучну вентиляцію легенів (ШВЛ)

Методи штучної вентиляції легенів можна умовно розділити на:

- прості (застосовують в амбулаторних умовах при екстрених ситуаціях у разі відсутності самостійного дихання (апное)

- і апаратні (за допомогою спеціальних апаратів-респіраторів) - застосовують при необхідності тривалої ШВЛ в стаціонарі.

Методика проведення ШВЛ:

До простих методів в першу чергу відносяться експіраторні способи ШВЛ (штучного дихання) з рота в рот і з рота в ніс.

При цьому голова хворого або обов'язково повинна знаходитися в положенні максимального потиличного розгинання для запобігання западіння язика і забезпечення прохідності дихальних шляхів; корінь язика і надгортанник зміщуються наперед і відкривають вхід в гортань. Надаючий допомогу стає збоку від хворого, однією рукою стискає крила носа, відхиляючи голову назад, іншою рукою злегка відкриває рот за підборіддя. Зробивши глибокий вдих, він щільно притискує свої губи до рота хворого (мал. 3) і робить різкий енергійний видих, після чого відводить свою голову убік. Видих хворого відбувається пасивно за рахунок еластичності легенів і грудної клітки. Бажано, щоб рот надаючого допомогу був ізольований марлевою серветкою або відрізком бинта, але не щільною тканиною. При ШВЛ з рота в ніс повітря вдувають в носові ходи хворого При цьому його рот закривають, притискуючи нижню щелепу до верхньої. Вдування повітря проводять зазвичай з частотою 20—25 за 1 хв; при поєднанні ШВЛ з масажем серця — з частотою 12—15 за 1 хв. Проведення простої ШВЛ значно полегшується введенням в ротову порожнину хворого S-подібної трубки, вживанням мішка Рубена («Амбу», РДА) через ротоносову маску. При цьому необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів і щільно притискувати маску до обличчя хворого.

Припиняти ШВЛ можна тільки після повного відновлення свідомості і повноцінного самостійного дихання.

4 - При важкій формі показані - глюкокортикоїди (наприклад, преднізолон з розрахунку 1,5—2 мг/кг за добу)

Підготувала асистент, к. мед. н. Боднарюк О.В.