V. Інші питання

Застосування статті 1 Першого протоколу в поєднанні зі статтею 14

163. У деяких випадках може відбутися порушення не самої статті 1 Першого протоколу [взятої окремо], а цієї статті у поєднанні зі статтею 14 Конвенції (яка забороняє дискримінацію при здійсненні прав і свобод, передбачених Конвенцією)99.

164. Справа «Маркс проти Бельгії» (Marckx v. Belgium)100 ілюструє такий випадок. Як зазначалося вище, в цій справі йшлося про законодавство, яке закріплювало дискримінацію позашлюбних дітей, що полягала, зокрема, у встановленні

______________________________

98 Пункт 49.

99 У статті 14 сказано: «Здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин».

100 АЗІ (1979). Див. також справу «Інне проти Австрії» (Inze v. Austria), A126 (1987), про яку детальніше йдеться више у прим. 21.

обмежень на право матері заповісти такій дитині своє майно. Європейський суд з прав людини вирішив, шо в цьому випадку відбулося втручання у право цієї жінки на власність відповідно до статті 1 Першого протоколу у поєднанні зі статтею 14 Конвенції (хоча порушення окремо взятої статті 1 Першого протоколу не було)101.

165. У Бельгійській мовній справі (Belgian Linguistics Case) (№ 2)102 викладено загальні принципи, що стосуються статті 14 Конвенції. У цій справі чимало франкомовних батьків із Бельгії скаржилися, що в різних своїх аспектах бельгійське законодавство про використання мов у системі освіти порушує, зокрема, право на невтручання у приватне життя (стаття 8) і право на освіту (стаття 2 Першого протоколу), взяті разом зі статтею 14, оскільки воно відмовляє в державній підтримці і визнанні франкомовних шкіл у певних регіонах, визначених як фламандські. Розглядаючи цю скаргу, Суд роз'яснив, що захід, який сам по собі відповідає вимогам певної статті, все ж таки може порушувати цю саму статтю, якщо її взяти у поєднанні зі статтею 14, через дискримінаційний характер цього заходу.

166. Але стаття 14 не забороняє взагалі будь-яку відмінність у поводженні при здійсненні особами своїх прав і свобод, передбачених Конвенцією. Принцип однакового поводження порушується тільки тоді, коли конкретна відмінність у поводженні не має об'єктивного і розумного виправдання. Відмінність у поводженні має переслідувати легітимну мету. Крім того, має бути забезпечене розумне відношення пропорційності між використаними засобами і поставленою метою.