1) За характером ушкоджувального фактора:
а) кульові (оболонкові, безоболонкові)
б) дробові
в) картечні, від куль спеціального призначення та нетипових;
г) від вторинних та інших снарядів - складових частин патрона;
д) від дії продуктів холостого пострілу.
2) За дистанцією пострілу:
а) впритул;
б) з близької дистанції;
в) з неблизької дистанції;
3) За ділянкою ушкодження:
а) голова;
б) шия;
в) грудна клітка;
г) живіт;
д) таз;
е) кінцівки.
4) За числом ушкоджень:
а) поодинокі;
б) множинні.
5) За видами вогнепальних ушкоджень:
а) ізольовані;
б) сполучені.
6) За глибиною проникнення снаряда:
а) поверхневі;
б) глибокі.
7) За характером ранових каналів:
а) наскрізні;
б) сліпі;
в) дотичні (відкриті, закриті);
г) проникні;
д) непроникні.
8) За характером ушкоджень тканин і органів:
а) з обширними ушкодженнями м'яких тканин;
б) з переломами кісток;
в) з ушкодженням внутрішніх органів;
г) з ушкодженням магістральних судин;
д) з ушкодженням магістральних нервових стволів.
Морфологічні ознаки вогнепальних травм залежать від дистанції пострілу, кінетичної енергії кулі, зброї, з якої заподіяно ушкодження, локалізації та ряду інших складових. Найбільш показові зміни спостерігаються в ділянці вхідних ран. Особливості цих змін, у першу чергу, зумовлюються дистанцією пострілу.