Дослідження виділень організму людини

Сліди сперми. Сліди спермимають велике значення при розслідуванні стате­вих злочинів. Вони можуть бути виявлені на тілі й одязі осіб, що по­терпіли чи підозрювані, на різноманітних предметах з місця події, в мазках і тампонах з піхви, прямої кишки і ротової порожнини.

Виявлення сперми в мазках і тампонах є доказом статевих зно­син у природній або збоченій формі. Знаходження сперми на тілі й одязі осіб може служити важливим доказом при розкритті обставин статевого злочину, оскільки є можливість встановити її походження від певних осіб за груповими антигенними чинниками.

Окрім того, в слідах сперми можуть бути виявлені групові ан­тигени за рахунок вагінальних виділень потерпілої, наявність яких у спермі може бути доведена спеціальними дослідженнями. Ця об­ставина підтверджує факт здійснення статевого акту з жінкою пев­ної групи крові.

Плями, що підозрілі на сперму, виявляють при огляді неозбро­єним оком і за допомогою лупи. На всмоктуючих тканинах плями сперми мають неправильну форму зі звивистими контурами, які за щільністю нагадують крохмальні. На темних тканинах плями сперми мають білуватий колір, на світлих - сіруватий з жовтим або коричне­вим відтінком. Іноді на поверхні плям видно сірувато-білі лусочки. На невсмоктуючих тканинах і предметах сліди сперми виглядають як блискучі накладення сірувато-білого кольору з жовтуватим відтінком.

При відшуканні слідів, підозрілих на сперму, в лабораторію по­трібно направляти всі предмети з підозрілими накладеннями, а та­кож предмети без видимих слідів, але на яких, за обставинами події, такі сліди можуть бути знайдені.

Питання, що вирішуються судово-медичною експертизою при дослідженні слідів сперми:

1) Чи є на вилучених об’єктах сліди сперми?

2) Якщо в плямах виявлено сперму то яка її групова належність?

Сліди інших виділень людини. Плями слини. Найчастіше сліди слини на місці події знаходять на недопалках цигарок. Оскільки в слині виявляють групові антиге­ни АВО(Н),то дослідження в судово-медичній лабораторії дозволяє визначити групу крові курця, вирішити питання - однією чи декількома особами залишені недопалки. Недопалки потрібно забирати тільки пінцетом, оскільки на них можуть потрапити чужорідні гру­пові антигени за рахунок потожирових виділень особи, що вилучає речові докази. Якщо недопалки вологі, то їх потрібно висушити, але тільки при кімнатній температурі. Якщо недопалки мають особли­вості, пов'язані з триманням цигарки в роті, заломом мундштука або способом гасіння, то це повинно бути зафіксовано в протоколі і шля­хом фотографування. Кожен недопалок поміщають в окремий пакет.

Сліди слини можна знайти на ганчірках, рушниках та інших предметах, якими злочинець закривав рот жертві. Виявлення слідів слини допомагає довести використання цих предметів як кляп.

Певне значення для встановлення автора анонімних листів можуть мати сліди слини на клапанах конвертів і поштових мар­ках (якщо не використовують нові конверти із клейкою стрічкою). Можливе виявлення слини на посуді, використаному для пиття, і на­віть на залишках їжі в місцях відкушування.

Плями поту. Слідче значення мають не стільки самі по собі плями поту, скільки пов'язане з ними визначення можливості приналежності різноманітних предметів (одягу, взуття, гребінців та ін.) певній особі за груповими антигенами людини системи АВО(Н), які містяться у них.

Останніми роками доведена можливість виявлення групових антигенів системи АВО(Н) у потожирових відбитках пальців, не придатних для дактилоскопічної експертизи. Це дає додаткове під­твердження можливості перебування певних осіб на місці події.

Плями сечі і калу. Сліди, підозрілі на сечу і кал, іноді виявляють на одязі потерпілих і обвинувачених при статевих злочинах. У слідах сечі можна виявити групові антигени системи АВО(Н), що дозволяє підтвердити або виключити можливість її походження від певних осіб.

У калі та його слідах достовірно виявляти групові антигени не вдається.

Особливості вилучення речових доказів з підозрою на наяв­ність слідів сперми:

1) білизну забирають цілком;

2) з грунту зрізають тонкий шар;

3) з тіла потерпілої особи роблять змиви на марлю фізіологічним розчином або водою;

4) вагінальний вміст беруть на марлеві тампони, з яких відразу ж готують мазки на двох предметних скельцях.

Змиви і тампони обов’язково направляють на дослідження висушеними та з контролем марлі.