Д И Ф Т Е Р І Я
Збудник
| Дифтерійна паличка, стійка у зовнішньому середовищі. Під дією 10% перекису водню гине через 3 хв.; при температурі 60°С через 10 хв.
|
Джерело інфекції
| Хвора людина та носій.
|
Механізм передачі
| Повітряно-крапельний. Фактори передачі: повітря, забруднені предметивжитку, іграшки, білизна, а також некип”ячене молоко Екстрабукальні форми (шкіра та слизові оболонки) виникають при занесенні збудника пальцями, які забруднені виділеннями на ушкоджену шкіру, слизову оболонку очей та статеві органи у дівчаток.
|
Інкуб. п-д
| В середньому 3-5 днів.
|
Клініка
| Найпоширеним клінічним проявом є дифтерія зіву. Виділяють локалізовану форму – ураження мигдаликів та генералізовану– піднебіння та слизова носоглотки. Характено: помірне підвищення температури, біль в горлі при ковтанні. Через 24-36 годин від початку захворювання відмічають гіперемію (почервоніння) зіву, на мигдаликах утворюються острівці нашарувань сіро-брудного кольору помірної щільності; після зняття їх ватним тампоном або шпателем поверхня кровоточить. На стороні ураження збільшуються підщелепні та предньо-шийні лімфатичні вузли. При такій форми хвороба має легкий перебіг, якщо вчасно розпочате лікування (введення сироватки) то через 2-4 дні самопочуття хворого поліпшується.
При генералізованій формі хвороба починається гостро: остуда, підвищення температури до 38,5-39°С, головного болю.
|
|
|