Генетична інженерія рослин

Поняття про генетичну інженерію рослин. Соматичний ембріогенез. Ембріональні стовбурові клітини рослин. Культура калусу та суспензійні культури клітин. Фітогормони, що використовуються для регенерації рослин. Отримання та використання культур клітин вищих рослин. Виділення, злиття та регенерація протопластів рослин.

Маркери для генетичної інженерії рослин. Селекція, вивчення та використання соматичних гібридів рослин. Трансформація цілих росдин (in planta). Трансгенні хлоропласти. Переваги використання хлоропластів для експресії трансгенів. Одержання транспластомних одноклітинних водоростей.

Методи, що використовуються для трансформації різних об’ктов рослинного походження. Системи контролю експресії рекомбінантних генів рослин.

Генна інженерія рослин, її витоки. Агробактеріальна інфекція. Ti-плазміди агробактерій та перенесення Т-ДНК в клітини рослин. Структура сигнальних молекул пошкодженої рослини, які активують перенесення T-ДНК.

Вектори рослин на основі Ti-плазмід Agrobacterium tumefaciens та Ri - плазмід A.rhizogenes. Бінарні та коінтегральні векторні системи на основі Ті - плазмід.

Векторні молекули на основі хлоропластної та мітохондріальної ДНК, геномів вірусів та віроїдів, мобільних генетичних елементів рослин.

Методи перенесення екзогенної ДНК у клітини рослин.

Експресія генів, клонованих у клітинах рослин. Використання антисенс -РНК для контролю експресії генів рослин.

Принципова схема отримання трансгенних рослин. Етапи одержання трансгенних рослин за допомогою агробактерій.

Основні напрямки використання трансгенних рослин. Створення трансгенних рослин, стійких до ураження комахами, до гербіцидів, толерантних до стресів та старіння. Генно-інженерні маніпуляції, спрямовані на зміни пігментації квітів, збільшення рівня синтезу та модифікацію рослинних метаболітів.

Переваги і труднощі використання рослин як обєкта генно-інженерних досліджень.

Теоретичне та практичне значення генетичної інженерії рослин, її досягнення та перспективи розвитку.