Словник термінів

Адаптор – синтетичний одноланцюговий нуклеотид, що містить липкі кінці та внутрішній сайт рестрикції.

Активатор – речовина, що стимулює транскрипцію специфічного гену або оперону. Використовують також термін „активаторний білок”, який означає білок, що зв’язується з оператором та прискорює транскрипцію.

Алель – одна або декілька структурних форм гену.

Альтернативний сплайсінг – з’єднання екзонів одного гену різними способами з утворенням різних мРНК.

Ампліфікація – збільшення, поширення, розмноження (наприклад окремих генів в реціпієнтних клітинах).

Антиген – речовина, що викликає імунну відповідь – продукування антитіл.

Антисмислова РНК – РНК комплементарна ділянці або молекулі специфічної мРНК.

Бакміда – бінарний вектор, що реплікується в клітинах E сoli та комах.

Бактеріофаг – вірус, що інфікує бактерії.

Блотінг – перенос молекул з напіврідкого середовища (геля) на тверду основу (фільтрувальний папір, нітроцелюлозний фільтр).

Вектор – здатна до самостійної реплікації молекула ДНК (РНК), що використовується для клонування нуклеотидних послідовностей та переносу необхідних генів від організму-донора до організму-реціпієнту.

Віріон – вірусна частинка.

Вірулентність – характеристика патогенності мікроорганізму.

Гамета – репродуктивна гаплоїдна клітина організму.

Гаплоїдний – термін, що характеризує організм (клітину) з одинарним набором хромосом.

Ген – ділянка хромосоми, що кодує функціональний білок.

Генетичний код – система запису генетичної інформації в вигляді нуклеотидних послідовностей.

Геном – сукупність генів галоїдного набору хромосом організму.

Генотип – генетична конструкція організму, набір всіх його алелів.

Гібридизація – утворення гібридів ДНК – РНК або ДНК – ДНК, отриманих з різних джерел.

Гібридний білок – продукт клонованих разом декількох кодуючих послідовностей з різних генів із збереженням рамки зчитування.

Гомологічні – що походять з одного джерела та мають подібну структуру.

Гомологічні хромосоми – хромосоми, що включають ідентичні набори генів з однаковим розташуванням один відносно одного.

Двоцисторний вектор – використовується для експресії двох генів в одній клітині савця. Гени знаходяться під контролем спільного промотору та сигналу термінації- поліаденілірування.

Делеція – вирізання або випадіння внутрішньої ділянки ДНК.

Денатурація – утворення одноланцюгових молекул ДНК в наслідок руйнування водневих зв’язків.

ДНК-лігаза – фермент-каталізатор з’єднання двох молекул ДНК через утворення фосфодіестерних зв’язків.

ДНК-полімераза – фермент-каталізатор синтезу полінуклеотидного ланцюга з окремих нуклеотидів при наявності іншого ланцюга як матриці.

Домен – ділянка поліпептидного ланцюга, яка виконую певну конкретну функцію.

Домінантний ген - ген, що проявляється в фенотипі незалежно від присутності в геномі іншого алеля цього гену.

Допоміжний вірус – вірус, в присутності якого дефектний (рекомбінантний) вірус може реплікуватись в клітині-господарі.

Електрофорез – метод розділення заряджених молекул, який базується на різній швидкості їх переміщення в електричному полі.

Елонгація – послідовне приєднання мономерів до полімерного ланцюга.

Енхансер – специфічна ділянка ДНК, яка багаторазово збільшує рівень транскрипції генів.

Ефектор – невелика молекула, яка зв’язується з репресором або ферментом і веде до їх інгібірування або активації

Ємність вектора – максимальний розмір фрагменту ДНК, який може бути клонованим в цьому векторі.

Зонд – помічений олігонуклеотид, який використовується для виявлення комплементарних послідовностей шляхом гібридизації.

Індуктор – невелика молекула, що зв’язує репресор і приводить до дерепресії відповідних генів.

Інтеграція – вбудовування екзогенної ДНК в хромосому клітини-господаря (зазвичай шляхом гомологічної рекомбінації).

Капсид – білкова оболонка вірусної частинки.

Картування генів – визначення положення даного гену на хромосомі відносно інших генів.

Касета – група тандемно з’єднаних, функціонально зв’язаних локусів.

Кеп (cap) - метильований гуанозин на 5′-кінці мРНК еукаріотів.

Клон – популяція клітин або молекул ідентичних одній материнській клітині або молекулі.

Кон’югація – форма статевого процесу (у бактерій означає односторонній перенос ДНК з однієї контактуючої клітини в іншу).

Кросинговер (гомологічна рекомбінація) – взаємний обмін ділянками гомологічних хромосом, що приводить до нової комбінації алелів.

Лігування – з’єднання молекул ДНК з утворенням фосфодіестерних зв’язків.

Л ізис – руйнування клітинних стінок.

Лізогенній цикл – інтеграція бактеріофага в геном клітини-господаря.

Лінкер – синтетичний олігонуклеотид, що містить сайт рестрикції.

Літичний цикл – розмноження вірусу (фагу) в клітині-господарі, яке закінчується лізисом.

Локус – місце на хромосомі, де розташований специфічний ген.

Маркер (генетичний, селективний) – картований ген, який має характерний фенотипічний прояв.

Онкоген – ген, експресія якого веде до неконтрольованої трансформації клітин.

Оператор – ділянка ДНК, яка безпосередньо розташована перед структурним геном, яка регулює його транскрипцію при участі репресора та активатора.

Паліндром – ділянка ДНК, обидва ланцюги якої мають однакову нуклеотидну послідовність від 5′ до 3′-кінця.

Подвійний кросинговер – кросинговер, що відбувається одночасно у двох точках пари гомологічних хромосом.

Поліаденілювання – ферментативне приєднання аденіну до 3′ кінця мРНК з утворенням poly(A)-хвоста.

Полілінкер – ділянка ДНК, що містить декілька унікальних сайтів впізнавання для рестриктаз.

Промотор – ділянка ДНК на 5′-кінці регульованого гену, з яким зв’язується мРНК полімераза, що супроводжується ініціацією транскрипції відповідних генів.

Профаг – ДНК бактеріофага, інтегрована в геном бактеріальної клітини-господаря, що реплікується разом з нею.

Процесінг – сукупність посттрансляційних модифікацій з утворенням зрілих мРНК.

Рекомбінантна ДНК – молекула ДНК, одержана обєднанням in vitro фрагментів різних ДНК.

Рекомбінантний білок – білок, що кодується рекомбінантною ДНК.

Репресія – один з механізмів регуляції генів.

Репресор – білок, який зв’язується з оператором або промотором певного гену та блокує зв’язування з цими елементами РНК-полімерази.

Рестрикційна карта – діаграма знаходження на молекулі ДНК сайтів впізнавання рестриктаз.

Ретровірус – РНК-вмісний вірус, який містить зворотну транскриптазу.

Секреція – виведення речовин з клітини в зовнішнє середовище.

Сигнальна послідовність – нуклеотидна послідовність в гені, яка є місцем зв’язування білку (фактору транскрипції), який регулює транскрипцію

Скринінг – метод ідентифікації одиничного об’єкту шляхом перебору великої кількості об’єктів

Структурний ген – ген, що кодує білок

Транспозиція – переміщення мобільного генетичного елементу, який несе структурний ген з одного локусу в інший