Європейська Рада

Склад. Європейська Рада, на відміну від Європейської Ко­місії та ЄСП, є органом ЄС, а не Співтовариства. Правове становище Європейської Ради було закріплено Єдиним Європей­ським Актом. Європейська Рада складається з глав держав-членів ЄС або глав їх урядів і Голови Європейської Комісії, яким допомагають міністри закордонних справ і один член Європейської Комісії. Зустрічі Європейської Ради про­водяться двічі на рік під головуванням глави тієї держави чи уряду держави-члена ЄС, що головує на цей момент у Раді Міністрів.

Лісабонський Договір вносить деякі зміни до статусу Євро­пейської Ради. Так, Лісабонський Договір визначає Європейську Раду проміж основних 5 інститутів ЄС. Європейська Рада на­діляється правом видавати рішення, обов’язкові для виконання інститутами ЄС та визначати загальні політичні напрями та пріоритети розвитку ЄС. Крім того, запроваджується постійна посада Президента Європейської Ради, який має обиратися Європейською Радою на 2 з половиною роки з можливістю одного переобрання. Завданням Президента Європейської Ради є головувати та сприяти роботі Європейської Ради, крім того він (чи вона) мають представляти на вищому рівні ЄС у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки. До складу Європейської Ради будуть входити глави держав-членів ЄС або їх урядів, Президент Європейської Ради та Голова Єв­ропейської Комісії. Високий Представник ЄС з зовнішньої політики та безпеки приймає участь у роботі Європейської Ради. Відповідно до положень Лісабонського Договору зустрічі Європейської Ради мають проводитись кожного кварталу, тобто вдвічі частіше, ніж зараз.

Повноваження Європейської Ради. Європейська Рада визна­чає загальні напрями політичного розвитку ЄС. Вона не має законодавчих повноважень. Одним з головних завдань Євро­пейської Ради є визначення принципів та засад спільної полі­тики в галузі закордонних справ і безпеки. Європейська Рада розробляє Спільну стратегію, яка повинна впроваджуватися ЄС в цілому, а не окремими державами-членами, у тих сферах, у яких держави-члени ЄС мають спільні інтереси. Спільна стратегія розробляється на підставі пропозицій, внесених до Європейської Ради Радою Міністрів. Європейська Рада затвер­джує стратегію, а Рада Міністрів відповідає за її впровадження (ст. 13 Договору про ЄС).

Амстердамський Договір дещо розширив повноваження Європейської Ради. Відтепер, якщо держава-член ЄС допускає серйозні порушення принципів свободи, демократії, поваги прав людини та верховенства права, Європейська Рада, за згодою кваліфікованої більшості та отримавши дозвіл від Європейського Парламенту, може призупинити певні права держави-члена, надані їй установчими Договорами.