2015-10-13
433
1) з моменту залишення яких минуло не більше 3 годин;
2) які не набули температури оточуючого середовища;
3) звичайні матеріальні та ідеальні відображення події злочину.
18. До особливостей розкриття злочинів за гарячими слідами відносять:
1) негайне виявлення і фіксацію слідів на місці події;
2) швидке і об‘єктивне декодування інформації в слідах;
3) формування інформаційної моделі механізму події;
4) концентрація сил і засобів;
5) усі відповіді вірні;
6) жодна з наведених відповідей не є вірною.
19. До обставин, що характеризують «гарячі сліди» відносять:
1) час, що минув з моменту утворення слідів до їх виявлення;
2)температуру оточуючого повітря де залишені сліди;
3) можливості використання службово-розшукового собаки.
20. Злочин вважається розкритим за гарячими слідами:
1) особа встановлена протягом доби після вчинення злочину;
2) особа встановлена протягом трьох діб після надходження інформації про злочин;
3) особа встановлена протягом 10 діб після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
|
|
|
4) злочин розкрито у період провадження невідкладних слідчих дій на досудовому розслідуванні.
21. Розкриття злочинів за гарячими слідами починається:
1) після отримання слідчим відомостей про кримінальне правопорушення;
2) після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
3) після отримання слідчим вказівки прокурора;
4) після отримання слідчим вказівки керівника органу досудового розслідування.
22. На початковому етапі розкриття злочинів за гарячими слідами проводяться здебільшого:
1) процесуальні дії; 2) дії непроцесуального характеру; 3) слідчі (розшукові) дії.
23. Розшук за гарячими слідами може бути розпочатий від:
1) речей, віднесених з місця події або залишених на ньому;
2) слідів-засобів учинення злочину;
3) слідів-відображень (рук, ніг, зубів тощо);
4) ідеальних відображень;
5) усі відповіді вірні.
24. Тактична операція розшуку особи за ознаками зовнішності не включає:
1) допит свідків-очевидців, потерпілих;
2) матеріалізацію матеріальних відображень;
3) погодження дій з прокурором;
4) перевірку інформації по криміналістичним облікам та базам даних;
5) проведення портретно-криміналістичної експертизи.
25. Структура розшуку за слідами пальців рук не включає:
1) Огляд сліду за участю фахівця;
2) перевірку за картотекою слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів;
3) перевірку за дактилоскопічною картотекою осіб, узятих міліцією на облік;
4) складання композиційного портрету особи, що вчинила злочин;
5) провадження дактилоскопічної експертизи за наявності підозрюваного.
|
|
|
26. До способів злочинного впливу на комп‘ютерну інформацію не відносять:
1) втручання в роботу ЕОМ;
2) поширення вірусів і програм для незаконного проникнення в ЕОМ та їхні системи;
3) викрадення ЕОМ з місця їх постійного чи тимчасового перебування;
4) протиправний вплив, спрямований на правила експлуатації ЕОМ.
27. Сліди комп‘ютерного злочину являють собою зміни комп‘ютерної інформації і поділяються на:
1) якісні – зміни змісту або атрибутів комп‘ютерної інформації;
2) кількісні - зміни кількості одиниць або розміру одиниць комп‘ютерної інформації;
3) кількісно-якісні зміни у комп‘ютерній мережі.
28. На специфіку механізму утворення слідів комп‘ютерного злочину не впливають особливості:
1) середовища, в якому проходить процес відображення (кіберпростору);
2) слідоутворюючого об‘єкта – комп‘ютерної технології;
3) суб‘єкта неправомірного втручання в діяльність комп‘ютерної мережі;
4) слідосприймаючого об‘єкта – комп‘ютерної інформації (програм та даних).
29. До типових ситуацій наступного етапу розслідування використання комп‘ютерних систем та комп‘ютерних мереж не відносять:
1) підозрюваний визнає свою вину і дає розгорнуті показання;
2) підозрюваний частково визнає свою вину, але заперечує свою участь в основних епізодах вчиненого злочину, не називає співучасників;
3 підозрюваний відмовляється давати показання;
4) підозрюваний (при вчиненні злочину групою осіб) заперечує свою причетність до злочину, дає суперечливі показання.
30. Характерними експертизами при розслідуванні комп‘ютерних злочинів є:
1) дактилоскопічні; 2) трасологічні; 3) почеркознавчі; 4) комп‘ютерно-технічні.
