Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку незавершеного виробництва

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………..3-5

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку незавершеного виробництва…….6-15

1.1. Економічна суть незавершеного виробництва………………6-9

1.2. Нормативно-правове регулювання обліку незавершеного виробництва…………………………………………………..9-13

1.3. Характеристика базового підприємства на прикладі ТОВ «Афе-Інвест»………………………………………………..13-15

Розділ 2. Організація обліку незавершеного виробництва на підприємствах України…………………………………………………..16-32

2.1. Організація обліку незавершеного виробництва…………16-22

2.2. Аналітичний та синтетичний облік незавершеного виробництва………………………………………………………………23-25

2.3. Відображення інвестицій у фінансовій звітності………...26-29

2.4. Інвентаризація незавершеного виробництва……………...29-32

Розділ 3. Шляхи удосконалення введення обліку…………………..33-38

3.1. Автоматизоване ведення обліку незвершеного виробництва……………………………………………………………………..33-38

Висновок………………...………………………………………………………39-40

Використана література………………………………………………………...41-43

Додатки

Вступ

Особливе місце у формуванні собівартості продукції і фінансового результату від основної діяльності організації мають витрати, понесені у незавершеному виробництві. Незавершене виробництво (Goods-in-Process) - Товари, які знаходяться на стадії виробництва і враховані в статтю товарно-матеріальних запасів на дату складання фінансової звітності. Товари, які знаходяться в процесі виготовлення і при складанні балансу відносяться до матеріально-виробничих запасів. Триваючий характер виробничого процесу на підприємстві є причиною того, що на момент завершення звітного періоду як в бухгалтерському, так і в податковому обліку завжди є залишки продукції (робіт), що не пройшла всіх стадій, передбачених технологічним процесом, а також вироби не укомплектовані, що не пройшли випробування і технічного приймання, не прийняті замовником роботи і послуги, залишки невиконаних замовлень виробництв і залишки напівфабрикатів власного виробництва. Вони і відносяться до незавершеного виробництва.

Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову та вартісну форми. У практиці планування і обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; видатки майбутніх періодів.

Виробничі запаси становлять найбільшу за величиною частину оборотних фондів. До них відносяться запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентаря (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко спрацьовуються.

Незавершене виробництво — це предмети праці, обробка (переробка) яких не завершена у тому або іншому виробничому підрозділі підприємства. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого. До напівфабрикатів власного виготовлення відносять ті предмети праці, що повністю оброблені (перероблені) у даному виробничому підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах (наприклад, поковки, штамповки, відливки та інша продукція заготовчого виробництва).

Між виробничими запасами і незавершеним виробництвом в цілому існує певний технологічний зв'язок. Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, які за величиною становлять переважну частину виробничих запасів, у процесі свого кругообороту з самого початку використання переходять у фазу незавершеного виробництва. Інші ж види виробничих запасів цю фазу обминають.

Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки: за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів.

Якщо вартість незавершеного виробництва відображається в балансі за нормативною (плановою) виробничою собівартістю. То вартість матеріальних ресурсів у залишках незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) визначається підприємством як добуток вартості незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) і частки матеріальних витрат у калькуляції нормативної (планової) виробничої собівартості продукції за звітний квартал (рік).

Розміри незавершеного виробництва залежить від тривалості виробничого циклу, обсягу середньодобових витрат, на виробництво і характеру їх нарощування і тому істотно диференціюються відповідно до специфіки виробництва.

Встановлення нормативів незавершеного має для підприємства істотне значення. Завищення обсягу незавершеного виробництва викликає уповільнення оборотності обігових коштів, а заниження порівняно з реальною необхідністю перешкоджає створенню необхідних накопичень і тим самим спричиняє порушення ритмічності виробничого процесу. Вдосконалення організації виробництва, скорочення тривалості виробничого циклу є вирішальними факторами зменшення обсягу незавершеного виробництва і покращення показників роботи підприємства.

Облік та оцінка незавершеного виробництва відіграє важливу роль. Від його правильної організації значною мірою залежить достовірність визначення найважливіших економічних показників роботи як підприємства в цілому, так і його виробничих підрозділів. У зв'язку з цим актуальність теми курсової роботи, пов'язана з вивченням бухгалтерського обліку та контролю незавершеного виробництва є досить актуальною.

Метою роботи є вивчення методики та практики організації бухгалтерського обліку незавершеного виробництва.

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку незавершеного виробництва