Захисні заходи в умовах інформаційного протиборства

Розглядаючи Ш із системних позицій, можна виділити основні сис­темоутворюючі складові цього протиборства і причинно-наслідкові зв'язки між ними. Насамперед виділяються суб'єкти та об'єкти проти­борства, які взаємодіють у певному інформаційно-комунікаційному се­редовищі. Активність суб'єкта по відношенню до об'єкта розглядається як прямий зв'язок між ними. Захист або протидія об'єкта щодо атакую­чої активності суб'єкта є зворотним зв'язком. Залежно від подій, що від­буваються з тієї чи іншої ініціативи, у процесі ІП суб'єкт і об'єкт можуть мінятися місцями.

Взаємодія суб'єктів і об'єктів у процесі ІП реалізується через відповід­ні заходи стратегічного, тактичного та оперативного рівнів. Головним еле­ментом цих заходів є спеціальна інформаційна операція (СЮ), здійснення якої потребує використання узгоджених за цілями, завданнями, місцем, часом і об'єктами певних видів, форм, способів і прийомів інформаційно-психологічного впливу [7-9]. СЮ може включати політичні, економічні, дипломатичні, військові та інші заходи, спрямовані на конкретні гру­пи цивільного населення чи військовослужбовців супротивника з метою впровадження в їхню свідомість необхідних ідеологічних і соціальних установок, формування помилкових стереотипів поведінки, трансформа­ції в потрібному напрямі їхніх настроїв, відчуттів і волі. Ефективність СЮ

ЗАХИСТ БІД КОМПЛЕКСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАГРОЗ

залежить від узгодженої взаємодії всіх структур, причетних до їхньої під­готовки і проведення, від уміння і здатності контролювати й координувати залучені до цього сили і засоби.

Підготовка і проведення СЮ можуть відбуватися на всіх рівнях управ­ління [12]:

1) на стратегічному рівні такі операції готуються і проводяться за рішенням політичного керівництва держави і мають забезпечити досягнення національних стратегічних цілей. У процесі їхнього проведення здійснюється комплексний інформаційний вплив на всі головні елементи (політичні, військові, економічні та ін.) державного устрою потенційного або
реального супротивника при одночасному захисті своїх державних структур. Для досягнення поставлених цілей на цьому рівні потрібна чітка координація між урядовими установами й відомствами, військовими органами,
а також союзниками і партнерами;

2) на тактичному рівні інформаційні операції здійснюються для підтримки масштабних заходів для створення максимально сприятливої
обстановки в заданому регіоні. Вони спрямовуються на ураження інформаційних систем і ресурсів супротивника, включаючи його систему
зв'язку й управління, розвідку і контррозвідку, бази даних і програмно-
технічні засоби, що забезпечують йому підтримку прийняття управлінських рішень, при одночасному захисті власних інформаційних систем
і ресурсів;

3) на оперативному рівні інформаційні операції мають за мету зниження моральної та вольової опірності цивільного населення чи військовослужбовців супротивника, виведення з ладу його ліній зв'язку, об'єктів
критичної інфраструктури при одночасному забезпеченні безпеки власних аналогічних систем.

Залежно від цільових завдань і ресурсів, якими володіють учасники ІП, можуть виконуватися наступальні (атакуючі) або оборонні (захисні) СЮ:

1) наступальні інформаційні операції - це комплексне проведення за єдиним задумом і планом заходів щодо ураження (виводу з ладу) або знищення матеріальних і людських ресурсів супротивника. Під час наступальних
операцій здійснюється негативний інформаційний вплив на свідомість
людей, на процеси підготовки та ухвалення управлінських рішень, а також дії щодо порушення роботи компонентів інформаційної інфраструктури, які становлять потенційну або реальну загрозу. Новим елементом
таких операцій, порівняно з існуючою концепцією боротьби із системами
управління, є руйнівні програмно-математичні заходи на комп'ютерних
мережах супротивника;

2) оборонні інформаційні операції — це взаємопов'язані заходи із захисту власного інформаційного простору, прогнозування чи виявлення ознак

РОЗДІЛ 4

нападу супротивника, організації сил і засобів для реагування на інформа­ційну атаку. Основними завданнями оборонних операцій є забезпечення захисту власної інформаційної інфраструктури та прихованості своїх дій, а також контрпропаганда і контррозвідка.

Наступальні та оборонні СЮ в умовах Ш дають змогу вирішувати со­ціальні конфлікти за двома альтернативними напрямами:

- придушувати соціальні конфлікти, що є характерним для суспільств
закритого типу;

- пристосовуватися до соціальних конфліктів і використовувати їх як
механізм розвитку в суспільствах відкритого типу.

Таким чином, реалізація СЮ може мати різну спрямованість, що роз­різняє їх за наступними типами:

- введення супротивника в оману - спрямовані на дезінформування супротивника відносно місця і часу початку та характеристик майбутньої інформаційної атаки;

- деморалізація цивільного населення - застосовуються з метою формування необхідних настроїв серед громадян на території супротивника;

- сприяння опозиційним силам - відбуваються як у мирний, так і в особливий період. Вони спрямовуються на надання підтримки опозиційним
силам супротивника;

- здійснення культурної експансії - проводяться з метою розповсюдження невластивих для населення культурних цінностей та ідеалів, що сприяє
руйнуванню в нього сталих морально-етичних уявлень, призводить до духовної деградації чи втрати національної самосвідомості;

- підтримку власних дій - виконуються на всіх рівнях (від стратегічного
до оперативного) і включають широкий спектр методів і засобів інформаційного впливу на населення чи військовослужбовців, у тому числі можуть
включати психогенні чинники;

- здійснення миротворчих операцій — реалізуються для запобігання або
припинення збройного конфлікту. Об'єктами впливу можуть бути політичні організації, військові та партизанські формування, релігійні чи соціальні групи, окремі особи, що відкрито або таємно протидіють виконанню
миротворчої місії.

Інформаційні впливи безпосередньо сприймаються і формуються в людській свідомості, яка визначається багатьма чинниками [13]. Суттєве значення при цьому мають такі характеристики, як рівень освіти, про­фесійна приналежність, життєвий досвід тощо. Відповідно можуть ви­різнятися певні соціальні групи як об'єкти негативного чи позитивного інформаційного впливу, наприклад, інтелігенція, службовці, підприєм­ці, робітники, молодь, пенсіонери, безробітні. З урахуванням потреб та інтересів заданої соціальної групи, поставлених цільових завдань і наяв-

ЗАХИСТ БІД КОМПЛЕКСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАГРОЗ

них сил і засобів розробляються і реалізуються відповідні технологічні процеси СЮ.

Досвід проведення різних типів СЮ показує, що їхня розробка і реалі­зація, як правило, відбуваються за однаковою технологічною схемою:

1)підготовчий етап - планування інформаційної операції, включаючи
визначення цільових завдань, сил і засобів, об'єктів ураження чи захисту
та способів і методів інформаційно-психологічного впливу. На цьому етапі
формуються також варіантні сценарії проведення операції та критерії оцінювання її результатів;

2)початковий етап - визначення чи створення інциденту, тобто приводу у вигляді реальної чи вигаданої події, що використовується для початку
інформаційної кампанії. Зазвичай використовуються певні негативні події, які домінують у масовій свідомості;

3)основний етап - безпосереднє використання інформаційного приводу для вирішення цільових завдань операції, тобто формування (посилення або руйнування) певних психічних стереотипів та установок об'єкта.
При цьому важливо враховувати інформацію зворотного зв'язку, що дає
змогу більш адекватно керувати процесом проведення операції;

4)заключний етап - закріплення результатів інформаційної кампанії та
поступове її завершення після досягнення поставлених цілей. Для цього
застосовуються попередньо сформовані кількісні або якісні критерії.

Окреслені технологічні етапи реалізуються у процесі взаємо­дії суб'єктів та об'єктів протиборства у заданому інформаційно-психологічному середовищі. У процесі цієї взаємодії цільовими завдан­нями для атакуючих суб'єктів є максимізація негативних (слабких) і мінімізація позитивних (сильних) властивостей об'єктів атаки. Цільові завдання для останніх протилежні — мінімізація негативних і макси­мізація позитивних своїх властивостей. Для реалізації цих завдань ви­конуються відповідні СЮ. Наступальні інформаційні операції з боку суб'єктів спрямовуються на перебільшування негативних і применшу­вання позитивних властивостей об'єктів, а оборонні інформаційні опе­рації з боку об'єктів мають протилежне спрямування. Припускається, що в процесі тривалого протиборства суб'єкти і об'єкти можуть міняти­ся місцями й відповідно змінювати свої цільові завдання та виконувані інформаційні операції.