Інтенсивність землетрусу, бал | Населені пункти | |||
1-го та 2-го типів | 3-го типів | |||
термін вилучення з-під завалів, діб | ||||
до 6 | до 10 | до 6 | до 10 | |
Примітка. Число тяжких травм у момент землетрусу прийнято за 100.
З’ясувалося, що при 8-бальних землетрусах вони незначні і в оперативній роботі ними можна знехтувати, а при більш сильних стає наочнішим.
Основним фактором, який визначає величину санітарних втрат та питому вагу різного ступеня тяжкості ушкоджень, є інтенсивність землетрусу. Разом з тим залежність структури санітарних втрат від типів населених пунктів (у тому числі особливостей їх забудови) та характеру розміщення населення на момент землетрусу відносно невелика.
У наступній таблиці наведено структуру травматичних ушкоджень населення під час землетрусів з урахуванням як ізольованих, так й поєднаних пошкоджень.
Таблиця 3.17
Структура травматичних ушкоджень у населення під час землетрусів, % до всіх санітарних втрат
|
|
Локалізація та характер ушкоджень | Питома вага травм зазначеної локалізації та характеру під час землетрусу різної інтенсивності, бали | |||||||
Голова | 19,0 | 19,0 | 19,0 | 19,0 | 18,4 | 18,3 | 18,3 | 18,2 |
Грудна клітка | 9,0 | 8,8 | 8,5 | 8,5 | 7,8 | 7,7 | 7,6 | 7,6 |
Живіт | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
Таз | 4,0 | 4,4 | 4,7 | 4,8 | 5,9 | 6,0 | 6,1 | 6,2 |
Хребет | 3,0 | 3,4 | 3,7 | 3,8 | 4,9 | 5,0 | 5,1 | 5,2 |
Кінцівки | 56,0 | 54,6 | 53,3 | 53,2 | 49,2 | 48,8 | 48,5 | 48,2 |
Поєднані | 8,0 | 8,8 | 9,8 | 9,7 | 12,8 | 13,2 | 13,4 | 13,6 |
Відомо, що в осіб, які постраждали внаслідок землетрусу, виникають різні психічні порушення. Обстановка катастрофи, гуркіт будівель, що руйнуються, хмари густого пилу, пожежі, велика кількість жертв, загибель рідних та близьких – увесь цей комплекс надзвичайно сильних психотравмуючих факторів зумовлює виникнення нервово-психічних порушень, здебільшого гострих реактивних станів переважно ступорозного характеру.
Одні автори відмічають, що приблизно у 20,0% постраждалих гострі реактивні стани після землетрусу швидко минають, у 70,0% – тривають від кількох годин до 2-3 діб, а у 10,0% – спостерігаються серйозні психічні порушення, що вимагають спеціальної медичної допомоги та лікування. За іншими даними, «ситуаційні реакції» під час землетрусів виявляються у більшості постраждалих (у середньому в 70,0-82,0%), реактивні психози – відносно рідко (1,0-5,0%).
Вищезазначене дозволило обґрунтувати нам єдині лікувально-евакуаційні показники постраждалих для визначеної інтенсивності землетрусу.
Таблиця 3.18
Потреба постраждалих під час землетрусу в лікувально-евакуаційних заходах, % до санітарних втрат
|
|
Показник | Інтенсивність землетрусу, бали | |||
7-8 | 9-10 | 11-12 | ||
Комплексна протишокова терапія | 3,0 | 6,0 | 16,0 | 18,0 |
Оперативні втручання | 4,0 | 8,0 | 22,0 | 24,0 |
в т.ч. за невідкладними показниками | 0,6 | 1,0 | 3,0 | 3,0 |
Транспортна іммобілізація | 4,0 | 8,0 | 22,0 | 24,0 |
Новокаїнова блокада | 2,0 | 5,0 | 13,0 | 14,0 |
Катетеризація сечового міхура | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 0,4 |
Пункція плевральної порожнини | 0,02 | 0,05 | 0,1 | 0,1 |
Тимчасова госпіталізація внаслідок нетранспортабельності | 3,0 | 7,0 | 18,0 | 20,0 |
З’ясувалося, що найбільша потреба у ЛЕЗ (в абсолютних показниках) спостерігається під час землетрусів інтенсивністю в 10 балів, при інтенсивності в 11 та 12 балів вона відповідно зменшується на 30,0 та 45,0%.
Велике значення мають показники потреби потерпілих у стаціонарному лікуванні. Залежно від інтенсивності землетрусу таких постраждалих (без урахування легкоуражених) може бути від 9,0% (при
6-бальному) до 60,0% (при 12-бальному).
Особливо значне зростання показників спостерігається під час землетрусів у 9-10 балів та більше. Потреба у стаціонарних ліжках виявляється дещо меншою (в абсолютних показниках) під час землетрусів інтенсивністю в 11 та 12 балів. Так, якщо в момент землетрусу силою в 9, 11 або 12 балів 60,0% мешканців знаходилися в будівлях, то під час проведення рятувальних робіт протягом 3 діб, на 100 тис. мешканців необхідно приблизно 6 тис. ліжок. Очевидно, що такий стан є результатом зменшення питомої ваги санітарних втрат під час землетрусів у 11-12 балів.
Таблиця 3.19
Потреба та структура ліжкового фонду для постраждалих внаслідок землетрусу, % до санітарних втрат
Тип лікувального закладу, профіль | Інтенсивність землетрусу, бали | Пи-тома вага ліжок, % | ||||||
Нейрохірургіч-ний | 1,2 | 2,5 | 2,6 | 6,5 | 6,9 | 7,7 | 8,0 | |
Торакальний, абдомінальний та урологічний | 0,9 | 1,9 | 1,9 | 4,8 | 5,2 | 5,6 | 6,0 | |
Травматологіч-ний | 2,4 | 4,7 | 4,9 | 12,4 | 13,3 | 14,3 | 15,2 | |
Багатопрофіль-ний (хірургічний) | 1,6 | 3,1 | 3,2 | 8,1 | 8,6 | 9,3 | 10,0 | |
Загально- хірургічний | 3,2 | 6,4 | 6,6 | 16,7 | 17,9 | 19,3 | 20,5 | |
ВСЬОГО | 9,3 | 18,6 | 19,2 | 38,5 | 51,9 | 56,2 | 60,4 |
У наведених показниках не враховано можливість госпіталізації частини легкоуражених. Досвід доводить, що у більшості випадків такі постраждалі не госпіталізуються, а отримують лише амбулаторну медичну допомогу.
Дані, що стосуються землетрусів у Вірменії (1988р.) та на Сахаліні (1995р.), а також власні спостереження в центральноазійському регіоні, дозволяють вважати, що проблема госпіталізації легкоуражених буде актуальною під час землетрусів інтенсивністю 9 та більше балів, коли значну частину населеного пункту повністю зруйновано.