Професійна деформація — зміна характеру й результатів професійної діяльності працівників міліції, їхніх службових і позаслужбових відносин у колективі, розвиток у духовному світі працівників негативного відображення тих перекручувань, що проявилися в професійній діяльності та в різноманітних відносинах, які виникають на її основі. У цьому значенні деформація свідомості — і результат, і водночас передумова загальної деформації.
Професійна деформація — насамперед моральна деформація. І якщо працівник міліції зневажає норми суспільної моралі, це може призвести до зловживання службовим становищем, порушення законності. Корозія свідомості працівників може бути ефективно відвернена, якщо людина має і культивує в собі позитивні морально-ділові якості: совість, обов’язок, гідність, честь і відповідальність.
Об’єктивні причини морально-професійної деформації працівників міліції:
• специфічність професійної діяльності, постійні фізичні та психічні перевантаження, перевтома, негативні наслідки конфліктних й екстремальних ситуацій, які є небезпечними для життя та здоров’я, створюють дефіцит часу;
|
|
• постійний контакт зі злочинним середовищем, негативним впливом злочинця, що зменшує критичність сприйняття працівників;
• недоліки в організації й керуванні діяльністю (недосконалість звітності, взаємодії служб, «процентоманія»);
• негативний вплив колег, що допускають зловживання владними повноваженнями, виявляють формалізм і байдужість до людей, халатне ставлення до службових обов’язків та інші прояви деформованої свідомості;
• відсутність систематичного й дієвого контролю — з боку керівництва та безпосереднього керівника за діяльністю працівників;
• неналежне матеріально-фінансове й оперативно-технічне оснащення;
• несприятливі побутові умови та сімейні відносини;
• помилки в підборі, розміщенні й вихованні кадрів;
• прорахунки у вихованні працівників (неуважність або формальне виконання).
Суб’єктивні причини:
• низький службово-професійний рівень і небажання удосконалювати професійні якості (самозаспокоєність, занижена самокритичність, переоцінка свого професійного досвіду);
• розгубленість, психологічна непідготовленість до роботи, відсутність навичок і вміння контролювати своє поводження, бажання будь-яким способом зняти психологічне навантаження (незібраність, неуважність, зловживання спиртними напоями);
• несприятливий морально-психологічний клімат у колективі, відсутність єдності інтересів особистості й усього колективу;
• недостатня розвиненість морально-ділових і вольових якостей працівників;
|
|
• невміння відокремлювати інтереси справи від інтересів кар’єри, схильність до корпоративності, а часом і позиція власної винятковості;
• неспроможність працівників раціонально організовувати робочий час, а також знімати фізичні та психологічні стреси, відволікатися від негативних емоцій у позаслужбових відносинах і в родині.
При цьому розподіл причин на об’єктивні й суб’єктивні є умовним, вони взаємодоповнюють одна одну. Крім зазначених причин доцільно, на наш погляд, виділити групу факторів, які в комплексі впливають на причини професійної деформації, підсилюючи чи послаблюючи їх.
Юридичні:
• недосконалість карно-процесуального законодавства;
• нечітке врегулювання оперативної роботи; відсутність юридичних гарантій, що обмежують працівників органів від протизаконних наказів і вказівок начальників.
Економічні:
• відсутність чітких економічних стимулів; «зрівнялівка» в оплаті;
• неефективність стельових звань; можливість добування побічної матеріальної та іншої вигод у повсякденній роботі;
• недостатня технічна забезпеченість (комп’ютерною технікою, автотранспортом тощо); відсутність матеріально-технічної бази.
Організаційні:
• невдалий підбір, нераціональне розміщення кадрів та слабкий контроль з боку керівництва;
• специфічність і стресовість роботи органів внутрішніх справ;
• неналежна організація внутрішнього обліку й контролю, зокрема й неправильні критерії оцінки роботи;
• недостатні заходи для підвищення кваліфікації працівників;
• некомпетентне втручання керівництва в роботу.
Інтелектуальні:
• низький рівень професійних знань;
• недостатній рівень загальної, політичної та правової культури;
• недоліки у вихованні й самовихованні підлеглих.