2015-10-13
1245
Як видно з проаналізованих думок вчених, усі вони наголошують на необхідності наукового обґрунтування ОРЗ, їх класифікації та законодавчого врегулювання цих питань.
Дану класифікацію ОРЗ навів К.К. Горяінов, В.С. Овчинський, А.Ю. Шумилов, В.П. Шушаков, які не лише запропонували класифікацію першої і другої групи заходів, а й поділили їх на категорії, розкрили їх суть, склад, ознаки, види оперативно-розшукових заходів [10].
На нашу думку, правова природа поняття “ОРЗ” ґрунтується на етимологічному визначенні слова “оперативно” — здатність правильно і швидко виконувати ті чи інші практичні завдання, дії [7, т. 5, с. 704]; “розшуковий” — стосовно розшуку, який здійснюється відносно кого, чого-небудь [7, т. 8, с. 869]. Злиття цих понять — “оперативно-розшукові” — розкриває правову природу сутності оперативно-розшукової діяльності. Оперативно-розшукові заходи — це інструментарій таємної діяльності оперативних підрозділів, за допомогою яких успішно ведеться боротьба зі злочинністю.
|
|
|
Оперативно-розшуковий захід вступає у суперечність з оперативно-розшуковим засобом. Захід — це сукупність дій та засобів, а засіб — прийом, певна спеціальна дія, що дає здійснити що-небудь, досягти чогось [9, т. 1, с. 723].
Отже, оперативно-розшукові заходи — це визначені законом дії уповноважених державою суб’єктів ОРД, що здійснюють її переважно негласно з використанням сил, засобів, методів з метою викриття у злочинній діяльності конкретних осіб, попередження та розкриття злочинів, розшуку злочинців та встановлення безвісно відсутніх осіб. Із тлумачення даного поняття випливає, що заходи, з одного боку — це сукупність дій, які включають і засоби досягнення поставленої мети, а з іншого боку, оперативно-розшукові заходи вступають у суперечність із тактикою боротьби зі злочинністю. Тактика – сукупність прийомів, способів досягнення мети [7, т. 10, с. 25]. Співставлення цих понять дає можливість розмежувати ОРЗ і тактику. Адже здійснення ОРЗ за правовою природою включає організаційні, тактичні прийоми ефективності проведення того чи іншого заходу.
З урахуванням цього В.Г. Бобров пропонує такі ознаки ОРЗ, що визначають їхню правову природу:
1) наявність власної правової основи — сукупність нормативно-правових актів, які регулюють ОРД загалом;
2) здійснення ОРЗ із суворим дотриманням вимог законів та інших нормативних актів;
3) проведення ОРЗ завжди пов’язане з розглядом юридичного факту;
4) ОРЗ породжують, змінюють, припиняють певні правовідносини;
5) юридичний обов’язок щодо організації і проведення ОРЗ покладено лише на уповноважених суб’єктів ОРД;
|
|
|
6) типові для юридичних форм діяльності операції з нормами права;
7) юридичний характер контролю за організацією і здійсненням ОРЗ відповідними посадовими особами органів, які здійснюють ОРД, прокурорський нагляд;
8) предмет та об’єкти пізнання ОРЗ містяться у сфері правових явищ;
9) результати ОРЗ завжди тягнуть за собою певні юридично значимі наслідки.
Всі вказані ознаки ОРЗ існують в органічній єдності і взаємозв’язку, визначаючи правову природу і сутність таких заходів [6].
Етимологія слова “сутність” — найголовніше, основне, істотне в кому, чому-небудь; сутність та зміст [7, т. 9, с. 860].
О.Ю. Шумилов визначає ОРЗ як здійснене (плановане, здійснюване) суспільно-корисне умисне негласне (в організаційному і тактичному аспектах) та передбачене законом “Про ОРД” оперативно-розшукове активне діяння (дія, захід або операція), за сукупністю яких здійснюється ОРД [6].
Операція — це вид складної форми оперативно-розшукової дії як вищий організаційний елемент ОРД, що являє собою систему узгоджених і взаємопов’язаних за метою, часом і місцем оперативно-розшукових заходів і оперативно-розшукових дій, здійснюваних за загальним планом з єдиного центру і спрямованих на досягнення мети і вирішення завдань ОРД, передбачених у Федеральному законі Росії “Про оперативно-розшукову діяльність” [11].
Як бачимо, оперативно-розшукові заходи — завжди реальні, тобто це діяння, які відбуваються у суспільному житті, в оперативно-розшуковій практиці. Для того, щоб визнати суспільно корисним діяння, ОРЗ необхідно оцінювати це діяння. За О.Ю. Шумиловим така оцінка можлива лише за допомогою встановленої законодавцем нормативної категорії і виробленої теорії логічної моделі. Такою моделлю є склад ОРЗ, за допомогою і на підставі якого в суспільно корисному діянні встановлюються ознаки конкретного складу ОРЗ та виключаються схожі дії [11], за допомогою яких оперативні підрозділи вирішують завдання оперативно-розшукової діяльності.
Враховуючи науковий доробок відомих вчених в галузі оперативно-розшукової діяльності та відповідно до норм національного чинного законодавства пропонуємо таку класифікацію оперативно-розшукових заходів:
Оперативно-розшукові заходи:
Ø оперативна перевірка;
Ø оперативна закупівля;
Ø оперативне ототожнення особи;
Ø оперативна комбінація;
Ø оперативне утримування підприємств, організацій, приміщень.
Ø Оперативно-розшукові заходи з використанням оперативно-технічних засобів:
Ø негласний слуховий контроль в громадських місцях;
Ø негласне прослуховування телефонних переговорів за заявою потерпілого;
Ø негласне проникнення до приміщень та інших місць, які не віднесені до житла громадян;
Ø негласна перевірка записок, поміток, планів, що не відносяться до кореспонденції;
Ø негласний візуальний контроль за поведінкою розроблюваних осіб у громадських місцях.
Ø Оперативно-технічні заходи:
Ø негласне зняття інформації з каналів зв’язку у приміщеннях, транспортних засобах, на земельних ділянках та в інших місцях;
Ø негласний контроль за телефонними розмовами;
Ø негласне проникнення до житла чи іншого володіння особи;
Ø негласний контроль за телеграфною та іншою кореспонденцією;
Ø негласний візуальний контроль у приміщеннях та інших місцях.
Оперативно-тактичні операції:
· оперативне ініціювання;
· оперативний контроль;
· оперативний експеримент;
· оперативне провадження;
· оперативна закупівля;
· оперативне постачання;
· оперативне затримання.
Вважаємо, така класифікація оперативно-розшукових заходів має бути закріплена в нормативних та законодавчих актах з питань оперативно-розшукової діяльності. Це дасть змогу ширше застосовувати їх у практичній діяльності, визначити їхній склад та юридичну природу. Незважаючи на різне їх призначення, юридичну силу обґрунтування, підстави і межі проведення, все ж таки вони мають внутрішню структуру, логічну послідовність установлених елементів, ознак кожного складу оперативно-розшукового заходу.
|
|
|
Оперативно-розшукові заходи: оперативна перевірка, оперативна закупівля, оперативна комбінація, оперативне ототожнення особи, оперативне утримання підприємств, організацій та установ, що здійснюється оперативним працівником відповідно до його функціональних обов’язків і з попереднього дозволу керівника оперативного підрозділу або затвердження результатів отриманих при їх проведенні (воно може бути усним розпорядженням чи вказівкою). Ототожнення особи, оперативна комбінація, оперативна перевірка, оперативна закупівля здійснюються письмовим затвердженням постанов, рапортів та інших документів про утримування підприємств, організацій та установ.
Оперативно-розшукові заходи з використанням оперативно-технічних засобів: негласне прослуховування телефонних переговорів за заявою потерпілого, негласне проникнення до приміщень та інших місць, не віднесених до житла громадян, негласна перевірка записок, планів, що не відносяться до кореспонденції, негласний візуальний контроль за поведінкою розроблюваних осіб у громадських місцях здійснюються відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” з дозволу керівника оперативного підрозділу без санкції суду. Чи потрібен дозвіл органів прокуратури, чи потрібно узгоджувати з ними ці заходи? Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” не передбачає таких узгоджень. Думки правників з цього приводу мають суттєві суперечності, щодо їх санкціонування, місця проведення, суб’єктів проведення, порядок та особливості фіксації об’єктивної сторони об’єктів, стосовно яких вони проводяться.
І насамкінець, процесуальне оформлення їх результатів. Наша точка зору полягає в тому, що всі оперативно-розшукові заходи, вказані у ст. 7 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, працівники оперативних підрозділів мають право здійснювати самостійно або з дозволу керівника оперативного підрозділу, за винятком заходів, що порушують права і свободи людини і потребують санкціонування суду. Результати проведення оперативно-розшукових заходів мають бути доказами у кримінальній справі.
|
|
|
Оперативно-технічні заходи:
§ негласне зняття інформації з каналів зв’язку у приміщеннях, транспортних засобах, на земельних ділянках та в інших місцях здійснюється за санкціями суду;
§ негласний контроль за телефонними розмовами здійснюється як винятковий захід за санкцією суду;
§ негласне проникнення до житла чи іншого володіння особи є тимчасовим заходом, що обмежує права людини і здійснюється за санкцією суду;
§ негласний контроль за телеграфною та іншою кореспонденцією, що належить підозрюваним особам, здійснюється за санкцією суду;
§ негласний візуальний контроль у приміщеннях та інших місцях, здійснюється тільки за санкції суду, а в окремих випадках (вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину проводиться негайно без такого дозволу з повідомленням суду або прокурора протягом доби.
Оперативно-тактичні заходи:
ü оперативне ініціювання;
ü оперативний контроль;
ü оперативний експеримент;
ü оперативне провадження;
ü оперативна закупівля;
ü оперативне постачання;
ü оперативне затримання здійснюється із залученням сил, засобів і методів ОРД за ініціативою оперативного працівника або оперативного підрозділу органів внутрішніх справ із залученням інших суб’єктів оперативно розшукової діяльності (СБУ, податкової міліції, прикордонних військ тощо).
Санкції суду на їх проведення не потрібно, але якщо під час їх проведення виникне необхідність вдатися до виняткових оперативно-технічних заходів, що порушують права і свободи людини, вони потребують санкціонування у звичному режимі, а оперативно-тактичні заходи, як, приміром, оперативна закупівля та оперативне постачання, потребують узгодження з прокурором. Результати цих заходів можуть послужити доказами в кримінальному судочинстві за належного процесуального оформлення.
Запропонована класифікація оперативно-розшукових заходів є спробою систематизувати та класифікувати їх залежно від юридичної природи, законодавчих приписів, повноважень, функцій та меж оперативно-розшукових дій, що здійснюються оперативними підрозділами у боротьбі зі злочинністю.
Список використаних джерел
1. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верховної Ради України. К., 1992. № 22.
2. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Відомості Верховної Ради України. К., 1993. № 35.
3. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. Київ: Юрінком Інтер, 2001. 240 с.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України. К.: Атіка, 2001. 208 с.
5. Федеральный закон Российской Федерации “Об оперативно-розыскной деятельности”. М., 1995. № 144 ФЗ.
6. Актуальные вопросы теории оперативно-розыскной деятельности // Труды Академии управления МВД России. М., 2001. 187 с.
7. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Ред. кол.: О.С. Мельничук (голов. ред.) та ін. К.: Наук. думка, 1982-1989.
8. Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ: Підручник: Луганськ, 1999. 196 с.
9. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. / Уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. К.: Аконіт, 1999. 733 с.
10. Оперативно-розыскная деятельность: Учебник / Под ред. К.К. Горяинова, В.С. Овчинского, А.Ю. Шумилова. М.: Инфра-М, 2001. 794 с.
