Радіаційний контроль харчових продуктів у ресторанах та кафе

Радіаційно-дозиметричний контроль — це система вимірювань і розрахунків, що спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб чи груп людей, а також радіаційної обстановки виробничого і навколишнього середовища. Іноді цей вид контролю називається скорочено "радіаційний контроль" (РК).

Він містить у собі такі етапи:
- вимірювання радіаційних параметрів об'єктів (середовища);
- оцінка похибок результатів вимірювань;
- зіставлення отриманих результатів вимірювань, з урахуванням характеристик їх похибок, із заданими контрольними рівнями; оцінка достовірності виконаного контролю.

Забезпечення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів досягається:
- виключенням тих продуктів, які не відповідають стандартам;
- використанням додаткових способів переробки харчової сировини;
- обмеженням вживання дикорослих грибів та ягід;
- застосуванням різних методів зниження індивідуальних доз.

Контроль продуктів харчування виконується за такими параметрами, як питома активність техногенних радіонуклідів, що містяться в них, а саме — цезій-137 і стронцій-90. В основу регламентації допустимих рівнів їхнього вмісту покладено неперевищення створюваної ними річної ефективної дози опромінення 1мЗв.

За матеріалами вчених, більше 70% природної радіації, що накопичується людиною, припадає саме на продукти харчування та воду, тому потрібно намагатися мінімізувати їх негативний вплив на свій організм, обираючи екологічно безпечні продукти. Доведено, що шкода від вживання продуктів харчування, які перевищують допустимі рівні вмісту радіонуклідів, більша, ніж від зовнішнього випромінювання. Коли джерело радіації знаходиться всередині, то безпосередньо впливає на внутрішні органи людини, і тому навіть найменша доза може викликати найважчі наслідки для здоров'я. Від зовнішніх джерел випромінювання ми хоч трохи захищені одягом, стінами будинків, перед внутрішніми ж — абсолютно беззахисні.
Більшість радіонуклідів мають властивості близькі до тих чи інших хімічних елементів, з яких складається тіло людини. Тому організм людини приймає їх за потрібні йому елементи і затримує їх (накопичує) у відповідних органах. Знаходячись в органах, радіонукліди продовжують випромінювання, і від цієї радіації людині вже захиститись неможливо.

Цезій-137 (¹³⁷ Cs) - один з головних компонентів радіоактивного забруднення біосфери. Цезій-137 - високотоксичний елемент, період напіврозпаду якого становить 30 років. Термін його перебування в навколишньому середовищі сягає 300 років. Інтенсивно сорбується ґрунтом і донними відкладеннями; у воді знаходиться переважно у вигляді іонів. Коефіцієнт накопичення ¹³⁷Cs найбільш високий у прісноводних водоростей і арктичних наземних рослин, особливо лишайників. В організмі тварин ¹³⁷Cs накопичується переважно в м'язах і печінці. Накопичується в грибах, ряд яких (маслюки, моховики, свинушка, польський гриб) вважається «акумуляторами» радіоцезію.

Стронцій-90 (⁹⁰Sr) - радіонуклід, що є бета-випромінювачем. При потраплянні всередину людини, стронцій заміщає собою кальцій і концентрується у кістках людини. При цьому він практично не виводиться із організму, на протязі багатьох років випромінюючи та руйнуючи кісткові тканини. Тому норми для стронцію-90 більш жорсткі, чим для цезію.

Найбільш радіаційно-забрудненими продуктами є лісові ягоди та гриби, також трапляються забруднені молочні та м'ясні продукти.

В Україні існує кілька державних систем, на які покладено відповідальність за радіологічний контроль продуктів харчування. Це Міністерство охорони здоров'я, де цими питаннями займається науково-дослідний інститут і Санітарно-епідеміологічна служба. Відділення цієї служби знаходяться у всіх великих населених пунктах. На продовольчих ринках радіологічний контроль покладено на ветеринарну та фіто-санітарну службу України. Продукцію лісу (гриби, деревину, ягоди) контролюють радіологічні лабораторії Державного комітету лісового господарства України.

Згідно законодавства України продукти харчування за допомогою гамма і бета спектрометрів контролюють виробники продуктів (фермери, рибалки, садівники, бджолярі), переробні підприємства (виробники ковбасних виробів, молока і молочних продуктів, дитячого харчування, соків, напоїв, цукерок і печива, рибних продуктів і консервів і т.д.). Ці підприємства контролюють і сировину і готову продукцію. Також продукція повинна проходити радіологічний контроль і в організаціях, що безпосередньо реалізують продукти харчування населенню: кафе, ресторани, магазини, продовольчі ринки тощо.

На сьогоднішній день контроль продуктів харчування щодо вмісту радіонуклідів та їх кількості всередині продукту і в його клітинній структурі, здійснює пристрій, що має назву спектрометр. Отримана під час вимірювання первинна інформація, яка називається спектром, оброблюється спеціальним програмним забезпеченням. Кінцева інформація містить перелік наявних у продукті радіонуклідів та їх концентрації (кількість беккерелів на одиницю ваги або об'єму (кг або л). За концентрацією радіонуклідів у продукті харчування визначається його придатність або непридатність до вживання людиною. Слід зазначити, що цезій-137 і цезій-134, можна контролювати як бета-, так і гамма-спектрометром, а стронцій-90 можна контролювати тільки на бета-спектрометрі.

Можна визначати радіоактивність продуктів за допомогою радіохімії, але цей метод не застосовують через його значну тривалість (близько 2-х тижнів).

Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), що використовуються для вимірювання питомих активностей радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у харчових продуктах та питній воді, щодо забезпечення РК стосовно відповідності умовам Нормативів (ГН 6.6.1.1-130-2006 "Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді"), повинні відповідати наступним вимогам:
- прилади, що використовуються, повинні бути занесені до Державного реєстру ЗВТ України або конкретний зразок приладу повинен мати свідоцтво про Державну метрологічну атестацію, видане Держспоживстандартом України;
- границі допустимих відносних похибок ЗВТ під час вимірювання питомих активностей радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у зразках харчових продуктів та питній воді не повинні перевищувати 40%;
- прилади повинні мати діюче свідоцтво про повірку;
- активність радіонукліда в пробі повинна співвідноситися з ДР для продукту, що піддається РК або досліджується, як МВА=<kк.kд.ДР (kк — коефіцієнт концентрування, kд — коефіцієнт, що розраховується для заданої достовірності контролю, яка характеризується довірчою імовірністістю p, при р=0,95, коефіцієнт kд=0,66);
- для проведення лабораторних досліджень вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді повинні бути метрологічно атестовані методики виконання вимірювань, що відповідають вимогам забезпечення єдності вимірювань, діючих в Україні ГОСТ та ДСТУ [15–24] і забезпечують достовірність контролю радіаційних параметрів, що характеризується довірчою імовірністю не нижче 0,95 (рівень значимості δ=0,05).

Для визначення відповідності харчових продуктів критеріям радіаційної безпеки використовується показник відповідності (6), значення якого розраховується за результатами вимірювань питомих активностей ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr: значення абсолютної похибки визначення показника В розраховується за формулою (7). Оцінка харчового продукту щодо його придатності до використання за призначенням проводиться шляхом перевірки виконання умови (10) В+0,6В=<1,0. Де, як було вже сказано вище, 0,6 — коефіцієнт, розрахований для достовірності контролю, що характеризується довірчою імовірністю 0,95.

Результати радіаційного контролю (досліджень, випробувань) оформляються протоколом.

Річна ефективна доза опромінення розраховується за формулою:

D=K_{д Cs} m_рі А_{д cs i}+k_{д sr} m_рі А_{д sr i}, (1)

де: K_{д Cs} і K_{д Sr} — значення дозових коефіцієнтів для ¹³⁷Сs, ⁹⁰Sr відповідно (K_{д Cs}=1•10^-8Зв/Бк; K_{д Sr}=3,7•10^-8Зв/Бк);
m_рі — річне споживання і-го продукту харчування;
А_{д Cs i}, А_{д Sr i} — максимально допустимі (прийнятні) значення активностей цезію-137 і стронцію-90 у даному продукті.

Прийнято, що оцінка придатності до реалізації і вживання даного (і-го) продукту харчування виконується шляхом перевірки виконання співвідношення:

, (2)

де А*_Сs і А*_Sr — результати вимірювань питомих активностей ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у пробі продукту харчування відповідно (це можуть бути покази приладів, середні значення з кількох вимірювань або поправлені результати вимірювань), згідно ДСТУ 2681-94.

Допустимий рівень (ДР) — похідний норматив для надходження радіонуклідів в організм людини за календарний рік, усереднених за рік потужностей еквівалентної дози, концентрації радіонуклідів у повітрі, питній воді і раціоні, щільності потоку часток і т.п., розрахований для референтних умов опромінення зі значень меж доз.

Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок вимірювань.

Для вимірювань радіаційних параметрів продуктів харчування це має особливе значення, тому що найбільш істотний внесок у відхилення річної ефективної дози опромінення від заданого значення можуть внести саме похибки вимірювань в ході виконання РК. Межі допустимої відносної похибки робочих засобів вимірювальної техніки не повинні перевищувати 40%. Відомо, що похибки вимірювальних приладів, як правило, задаються інтервалом з довірчою імовірністю 0,95 (95%).

У ст. 16 Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" сказано: "вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині і питній воді не може перевищувати затверджених у встановленому порядку норм". Далі, у ст. 22: "особи, винні в порушенні законодавства по захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, несуть цивільну правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність, згідно законів України". Слід зазначити, що в цьому законі мова йде про затверджені нормативи, а не про отримані в ході вимірювання значення. Що стосується відповідальності, то вона передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення — ст. 42: "заготівля, переробка з метою збуту чи збут продуктів харчування іншої продукції, радіоактивно забруднених вище рівнів, що допускаються, спричиняють накладення штрафу на громадян у розмірі від 8 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів".

У Кримінальному кодексі України у ст. 327 сказано: "заготівля, переробка з метою збуту чи збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції вище припустимих рівнів, якщо вони створили загрозу загибелі людей чи привели до інших важких наслідків, чи нанесли шкоду здоров'ю потерпілого — карається штрафом до сімдесятьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи арештом на термін до шести місяців, чи обмеженням волі на термін до трьох років".

Отже, єдино ефективний і тому єдино правильний запобіжний шлях потрапляння радіоактивних елементів в організм людини -це жорсткий повсякчасний радіологічний контроль продуктів харчування та води.