Зміст і структура ВШК

Зміст педагогічної та управлінської діяльності, особливості навчально-виховного процесу визначають структуру ВШК.

Умови:

· кадрові (рівень професійної підготовки, забезпеченість);

· матеріально-технічні (стан будівлі, виконання санітарно-гігієнічних вимог, вимог протипожежної служби, оформлення, наявність кабінетів, обладнання, підручники);

· фінансові (забезпеченість бюджетом, система залучення позабюджетних коштів);

· нормативні (Статут, ліцензія,затверджений навчальний план,програми тощо);

· санітарно-гігієнічні (відповідність санітарно-гігієнічним вимогам, медичне обслуговування);

· психолого-педагогічні (систематична діагностика, соціально-психологічний клімат)

Процес:

· рівень викладання основ наук;

· стан методичної роботи;

· стан виховної роботи;

· організація роботи з батьками та громадськістю.

Результати:

· виконання Законів, нормативних документів про освіту;

· рівень навчальних досягнень, сформованості компетенцій учнів;

· рівень вихованості школярів;

· стан здоров’я учнів.

За видами контроль може бути попереднім, поточним та підсумковим.

Попередній контроль здійснюється до початку активної діяльності організації. Це може бути контроль за наявністю та підготовкою кадрів, їх професійним рівнем, забезпеченістю організації необхідними матеріально-технічними умовами, фінансами, відповідністю організації санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам, за розумінням персоналом своїх завдань.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в процесі діяльності. Об’єктами поточного контролю можуть бути умови(матеріально-технічні, кадрові, організаційні), навчально-виховний процес та його результати, учасники навчально-виховного процесу. Поточний контроль може бути стратегічним (ефективність використання ресурсів для досягнення стратегічних цілей, реалізація цільових програм тощо) або оперативним (викладання предмета, атестація вчителів тощо). Для ефективного здійснення поточного контролю керівник створює систему інформаційного забезпечення за відхиленнями або планову. Якщо система створена за відхиленнями, керівник має лише інформацію про порушення стандартів і реагує на відхилення. Такий підхід дозволяє йому працювати лише з релевантною інформацією. Проте в такому разі треба мати чітко визначені стандарти майже з кожного аспекту роботи, що важко зробити, враховуючи складність школи як соціально-педагогічної системи. Крім того, контроль за відхиленнями не дозволяє виявити позитивне, своєчасно передбачити негативні тенденції. Тому в умовах шкільної організації рекомендується плановий контроль.

Плановий контроль передбачає наявність механізму збору інформації про стан діяльності незалежно від наявності відхилень. Це дозволяє керівникові мати інформацію і про позитивні тенденції, і про негатив, якісно контролювати реалізацію стратегії школи. Проте плановий контроль не буде ефективним без чіткої системи вибору релевантної інформації.

Підсумковий контроль здійснюється після закінчення активної діяльності. За суттю це контроль результатів діяльності. Найбільш поширеною формою такого контролю у школі є державна атестація. Підсумковий контролю потрібен для планування майбутньої діяльності, формування стратегії розвитку, мотивації персоналу.

Серед форм контролю в школі частіше використовують персональний, тематичний та фронтальний. Іноді як окрему форму виділяють класно-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий, предметно-узагальнюючий.

Взагалі контроль може бути класифікованим за суб’єктом, об’єктом, часом, метою. А тому можна говорити про внутрішній, зовнішній та самоконтроль; контроль процесу, результатів та умов; попередній, поточний та підсумковий; діагностичний, терапевтичний та оціночний.