Властивості функціонального призначення (функціональні властивості) відображають здатність товарів виконувати їх основні функції і задовольняти основні потреби.
Властивості цієї підгрупи частіше за все задовольняють фізіологічні, ергономічні і органолептичні потреби (харчові продукти, одежно-взуттєві товари і т. п.) або виконують допоміжні функції (посуд, засоби догляду за одягом, взуттям і т. п.).
Властивості соціального призначення — здатність товарів задовольняти індивідуальні або суспільні соціальні потреби.
Моральне старіння — зниження ступеня задоволеності споживачів в товарі внаслідок зміни і/або появи нових потреб.
Властивості класифікаційного призначення — здатність деяких властивостей і показників виступати як класифікаційні ознаки.
Надійність — здатність товарів зберігати функціональне призначення в процесі зберігання і/або споживання (експлуатації) протягом наперед обумовлених термінів.
Залежно від критерію надійності розрізняють наступні підгрупи властивостей: довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність і збереження.
|
|
Довговічність — здатність товарів зберігати працездатність до настання граничного стану або встановленого часу технічного обслуговування і ремонту.
Безвідмовність — здатність товарів виконувати функціональне призначення без виникнення дефектів, через які неможлива або утруднена їх подальша експлуатація.
Ремонтопридатність — здатність товарів відновлювати свої початкові властивості, в першу чергу функціональне призначення, після усунення виявлених дефектів.
Збереження — здатність підтримувати початкові кількісні і якісні характеристики без значних втрат протягом певного терміну.
Ергономічні властивості — здатність товарів створювати відчуття зручності, комфортності, якнайповнішого задоволення потреб відповідно до антропометричних, фізіологічних, психологічних і органолептичних характеристик споживача.
Ергономіка — наука, комплексно вивчаюча людину в конкретних умовах його діяльності з метою оптимізації засобів і процесів праці або експлуатації або споживання.
Ергономічні властивості задовольняють фізіологічні і/або психічні потреби відповідно до певних характеристик споживача. Залежно від цих характеристик ергономічні властивості підрозділяються на наступні підгрупи: антропометричні, фізіологічні, психологічні і органолептичні властивості.
Антропометричні властивості — здатність товарів при споживанні (експлуатації) відповідати найбільшою мірою вимірюваним характеристикам споживача.
Фізіологічні властивості — здатність товарів забезпечувати зручність функціонування окремих органів або частин тіла людини при їх використовуванні.
|
|
Психологічні властивості — здатність товарів забезпечувати при споживанні (експлуатації) душевний комфорт споживачу, відповідати його індивідуальному сприйняттю товару.
Душевний комфорт — стан внутрішнього спокою, відсутність розладу з собою і навколишнім світом.
Органолептичні властивості — здатність товарів забезпечувати відповідність психічно-фізіологічним можливостям і запитам споживача. Ці властивості комплексно задовольняють психологічні і фізіологічні потреби людини.
Враховуючи обмеженість вживання гігієнічних властивостей в оцінці окремих груп непродовольчих товарів, їх слід віднести до специфічних в основному для текстильних товарів, одягу і взуття.
Естетичні властивості — здатність товарів виражати в плотсько-сприйманих ознаках форми суспільні цінності і задовольняти естетичні потреби людини.
Показниками естетичних властивостей товарів можуть служити зовнішній (товарний) вигляд, цілісність, дизайн, мода, стиль, інформаційна виразність, досконалість виробничого виконання.
Зовнішній вигляд — комплексний показник, що включає форму, колір, стан поверхні, іноді цілісність.
Цілісність композиції відображає раціональний взаємозв'язок зовнішніх ознак з внутрішньою структурою і припускає підлеглість головним елементам другорядних, єдність стильового рішення всіх частин виробів.
Дизайн — здатність товарів комплексно задовольняти естетичні, ергономічні, соціальні і інші потреби за рахунок їх художнього конструювання.
Стиль — здатність товарів задовольняти соціальні і естетичні потреби за допомогою сукупності показників зовнішнього вигляду, конструктивних особливостей і деталей, що визначаються спільним для конкретного сегменту споживачів світовідчуванням.
Мода — здатність зовнішнього вигляду товарів задовольняти естетичні потреби, сформовані або ті, що склалися в певному соціально-культурному середовищі на певний, обмежений період.
Екологічні властивості (екологічність) — здатність товарів чинити дію на безпеку навколишнього середовища при їх виробництві, зберіганні, реалізації і споживанні (експлуатації).
Безпека — дуже важлива властивість багатьох об'єктів: товарів, процесів, послуг, а також навколишнього середовища. Безпека товарів відноситься до обов'язкових вимог і повинна регламентуватися технічними регламентами.
Розрізняють наступні види безпеки:
— безпека випромінювань;
— біологічна безпека;
— вибухова безпека;
— механічна безпека;
— пожежна безпека;
— термічна безпека;
— хімічна безпека;
— електрична безпека;
— ядерна і радіаційна безпека.
Хімічна безпека — відсутність неприпустимого ризику, який може бути нанесений токсичними речовинами життю, здоров'ю і майну споживачів.
Радіаційна безпека — відсутність неприпустимого ризику, який може бути нанесений життю, здоров'ю і майну споживача радіоактивними елементами (ізотопами) або іонізуючим випромінюванням цих елементів.
Біологічна безпека — відсутність неприпустимого ризику, який може виникнути при різного роду біопошкодженнях споживацьких товарів.
Механічна безпека — відсутність неприпустимого ризику для життя, здоров'я і майна споживачів, який може бути нанесений унаслідок різних механічних дій (ударів, тертя, деформації і т. п.).
Електрична, магнітна і електромагнітна безпека — відсутність неприпустимого ризику, який може бути нанесений дією електричного струму, а також електричних, магнітних і електромагнітних полів при експлуатації високотехнічних товарів.
Термічна безпека — відсутність неприпустимого ризику, що завдається споживачу дією високих температур при експлуатації і споживанні товарів.
Пожежна безпека — відсутність неприпустимого ризику для життя, здоров'я і майна споживачів при зберіганні і експлуатації товарів в результаті їх спалаху або самозагорання.