Колізійні норми в морському праві

Наявність колізійних норм є однією з особливостей міжнародного приватного права є. За їх допомогою визначають, право якої країни повинно бути застосоване до відносин, які виникають в процесі торговельного мореплавства та ускладнені іноземним елементом, коли на регулювання таких відносин претендує правопорядок декількох держав.

Колізійні норми можна класифікувати не тільки за змістом та видами, а й за типами колізійних прив'язок. Найбільш поширеними серед них є:

1. Особистий закон фізичних осіб (lex personalis). Ця прив'язка застосовується при регулюванні відносин з участю громадян, іноземців, осіб без громадянства щодо визначення їх право- і дієздатності, особистих прав немайнового характеру (ім'я, честь, гідність), а також деяких відносин у галузі шлюбно-сімейного та спадкового права. Відомі дві основні різновиди цього типу колізійної прив'язки:

а) національний закон або закон громадянства особи (lex patriae). У даному випадку колізійна норма обумовлює необхідність застосування закону тієї держави, громадянином якої є відповідне фізична особа;

б) закон місця проживання особи (lex domicilii) передбачає застосування закону країни, на території якої дана фізична особа має «осілість» (проживає або знаходиться);

2. Особистий закон юридичної особи (lex societatis). Даний тип колізійної прив'язки обумовлює застосування права тієї держави, до якого належить юридична особа (в якій вона має статус, який підлягає визнанню за кордоном).

3. Закон місцезнаходження речі (lex rei sitae). Передбачає необхідність застосування права держави, на території якого знаходиться річ, що є об'єктом відповідного правовідносини.

4. Закон місця вчинення акта (lex loci actus). Даний тип колізійної прив'язки обумовлює застосування права тієї держави, на території якого укладена угода цивільно-правового характеру. Серед її основних різновидів слід виділити:

а) закон місця скоєння договору (lex loci contractus). У даному випадку підлягає застосуванню право тієї держави, де укладений договір;

б) право, встановлює форму акта цивільно-правового характеру, також в основному визначає прив'язка, що відсилає до закону місця його вчинення (locus regit actum);

в) закон жесту виконання зобов'язання (lex loci solutionis). Відповідно з цим типом прив'язки для регулювання договірних зобов'язань сторін застосовується право тієї держави, де підлягає виконанню зобов'язання, що випливає з договору, або сам договір. Часто прив'язка lex loci solutionis використовується в більш вузькому трактуванні стосовно, зокрема, до процесу прийому-здачі товару або здійснення платежу;

Г) закон місця заподіяння шкоди (lex loci delicti commissi). Відповідно до цієї колізійної прив'язкою для регулювання відносин, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, має застосовуватися право держави, на території якої було завдано шкоду;

д) закон місця скоєння шлюбу (lex loci celebrationis). Цей тип прив'язки використовується, як правило, при регулюванні питань, пов'язаних з формою укладення шлюбу.

5. Закон країни продавця (lex venditoris). Цей принцип закріплений, наприклад, в п.1 ст. 8 Гаазької конвенції про право, застосовне до договорів міжнародної купівлі-продажу 1986: «Якщо сторони договору міжнародної купівлі-продажу не вибрали застосовне право, то тоді угода регулюється правом держави, в якій продавець мав своє комерційне підприємство в момент укладання договору». Як видно виданого прикладу, прив'язка lex venditoris використовується головним чином для вибору застосовуваного права, що визначає права та обов'язки сторін по зовнішньоторговельних операціях.

6. Закон, обраний сторонами правовідносини (lex voluntatis). Застосовується у сфері договірних зобов'язань. У даному випадку переважна більшість законодавчих актів різних держав і міжнародних договорів виходять з того, що при визначенні застосовного права воля сторін повинна бути вирішальною. І лише в тому випадку, якщо вона ніяк не виражена, повинні застосовуватися інші типи колізійних прив'язок.

7. Закон прапора (lex flagi). Ця прив'язка застосовується головним чином при регулюванні відносин, що виникають у сфері торговельного мореплавства.

8. Закон суду (lex fori). Обумовлює необхідність застосування закону країни, де розглядається спір. Відповідно з цим типом прив'язки, судовий орган, незважаючи на наявність іноземного елемента а справі, що розглядається, буде застосовувати при його вирішенні тільки своє права.

9. Закон, з яким дане правовідношення найбільш тісно пов'язане (Proper Law of the Contract). В даному випадку зв'язок конкретного правовідносини з правом тієї чи іншої держави встановлюється самим судом або сторонами шляхом тлумачення контракту і всіх належних до нього обставин.

У числі інших типів колізійних прив'язок, що існують у сучасному МПП, можна назвати закон валюти боргу (lex monetae); закон місця здійснення трудової діяльності (lex loci laboris) та ін

В Кодексі торговельного мореплавства України колізійним нормам присвячена стаття 14.