2015-10-22
456
Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну спрямованість, але на світовомму ринку трудових ресурсів склалися чітко визначені центри, куди в основному стікаються трудові ресурси:
США, Канада - постійно працює 5% імігрантів (5-12млн.чол.) від загальної кількості всього працюючого населення;
Західна Європа - кількість працюючих імігрантів 4-7млн.чол. (найбільше їх у Люксембурзі, Швейцарії, ФРН, Франції);
Близький Схід - в середньому тут працює 3-5млн. імігрантів (найбільше іноземців працює в Об"єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Кувейті, Саудівській Аравії);
Латинська Америка - число імігрантів 3-8млн.(найприваблішими країнами є Аргентина та Венесуела);
Австралія - це традиційний центр міграції, котрий стягує на роботу 2-3% імігрантів від кількості всього числа працівників;
Азіатсько-Тихоокеанський регіон - сновними імпортерами робочої сили тут є Японія, Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Тайланд, Сінгапур.
Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають, як позитивні, так і негативні сторони.
Виграш країни-імпортера трудових ресурсів:
1. Дана країна отримала дешеву, молоду робочу силу.
2. Отримала готових спеціалістів.
3. У такій країні прискорюється економічне зростання, зростає держбюджет.
Виграш країни-експортера трудових ресурсів:
1. Валютні перекази імігрантів своїм сім"ям (осідає в банках валюта).
2. Експортом трудових ресурсів ослаблює проблему безробіття.
3. Підвищується кваліфікація імігрантів, які повернулись назад.
Негативні наслідки міграції для країн-імпортерів:
- виникнення додаткових проблем, пов"язаних з соц. захистом імігрантів;
- відтік національної валюти у формі вивозу чи переказу;
- втрата вивчених дешевих спеціалістів-імігрантів, при їх поверненні на батьківщину.
Негативні наслідки міграції для країн-експортерів:
- втрата висококваліфікованих підготовлених спеціалістів, так званий "відтік розумів";
- додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів;
- виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.
