При нормуванні робіт на токарних верстатах

a) для розрахунку штучного часу (tшт):

(9)

де tо і tд − основний (машинний) і допоміжний (ручний) час; К – сумарний процент часу на відпочинок, особисті потреби і на обслуговування робочого місця по відношенню до оперативного часу.

b) для розрахунку штучно-калькуляційного часу (tшт-к):

(10)

де tпз − величина підготовчо-заключного часу на партію деталей, хв.; N – число деталей у партії.

c) для розрахунку основного (машинного) часу по нормативам режимів роботи обладнання:

при поздовжньому точінні:

(11)

де L − довжина обробки деталі, мм.; L1 − додаткова довжина на врізання і перехід (вихід) різця, мм.; L2 − задаткова довжина на взяття пробної стружки, мм.; i − число проходів; n – число обертів у хвилину; s – подача, мм/об.

при поперечному точінні:

(12)
(13)

де Д − зовнішній (наружний) діаметр заготовки, мм.; d − внутрішній діаметр, мм.

Число проходів (і) розраховується шляхом ділення припуску на обробку, на прийняту за технологією глибину різання.

Число обертів (n) визначається за формулою:

(14)

Швидкість різання (V) разом з подачею (S) знаходимо за технологічними таблицями в залежності від потужності верстата, стійкості ріжучого інструмента і глибини різання.

При нормуванні фрезувальних робіт:

(15)

де L − довжина фрезування, мм.; L1, L2 − величина врізання і перебігу фрези, мм.

При нормуванні свердлильних робіт:

Застосовується формула розрахунку (tм) для токарних робіт, за умови: L – глибина свердління; L1, L2 – додаткова величина на врізання і вихід свердла.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: