Тенденції розвитку науки про економіку (Християнська цивілізація)

Економіка як наука розвивається, починаючи з V ст. до н. е. аж до кінця ХVІІІ століття у рамках філософії. Філософія, яка відображувала бачення світу і людини в ньому, була природною базою для розвитку понять про правила ведення "екоса" – будинку, матеріального забезпечення життя людини, сім'ї і держави. На ранньому етапі розвитку в надрах філософського роздуму про господарювання, його суть, про людську душу і місце людини у світі економіка була антропологічна, "людяна". Але якщо в період існування еллінської цивілізації осмислення економіки відбувалося з позицій еллінської філософії, то з виникненням християнської цивілізації пов'язаний новий етап розвитку цієї науки.

На початку ІІІ століття на світ з'являється нова цивілізація – Християнська. Із становленням християнства як державної релігії пов'язаний тривалий історичний етап розвитку західного суспільства і західної науки. Можна сказати, що до епохи реформації і Нового часу розвиток усіх наук був пов'язаний з християнським світоглядом.

У Євангелії, Апостольських Посланнях, на відміну від Старого Завіту, не розглядаються спеціально економічні питання, хоча і підкреслюється необхідність праці, засуджується прагнення до багатства і немилосердя, підкреслюється необхідність надання допомоги таким, що мають у ній потребу, і дотримання законів держави. Закон Нового Заповіту – це любов до Бога і ближнього, тобто до кожної людини як до самого себе. І така любов, звичайно ж, не може допустити ні крадійства, ні збитку, ні обману держави у вигляді несплати податків, ні обману найманих робітників, ні інших аморальних вчинків. Людина закликається до того, щоб домінантою усього її життя став духовний вимір, а матеріальне лише служило цій головній меті – спасінню душі людини.

Проте розвиток господарських стосунків, необхідність жити в земному вимірі, де так багато спокус для людської душі, породжувало безліч питань, пов'язаних з тим, як праведно вести господарську діяльність, забезпечуючи своє існування і розвиток, і дотримуючись моральних законів. Тому вже з перших десятиліть існування християнської цивілізації християнські богослови, серед яких Немезій Емесський, Іоанн Златоуст, Василь Великий, Климент Олександрійський, Блаженний Августин, Кирило Єрусалимський, Григорій Палама обговорюють з моральних позицій християнського вчення головні економічні категорії – власність, працю, багатство, лихварський відсоток (деякі їх погляди ми розглянемо в окремих темах).

Істотний вплив на розвиток не тільки історії, але філософії і науки, в тому числі, економічної думки, справив поділ християнства на три гілки. На початку ХI століття єдина Християнська цивілізація розділилася на дві – на Західно- (католицьку) і Східно-християнську (православну) гілки, а потім, через п'ять століть в (ХVI ст.) від західної відокремилася ще одна – протестантська, яка, власне кажучи, і склала основу сучасної західної цивілізації. Зміни у віровченні вплинули і на осмислення способу буття людини в цьому світі, в тому числі світі господарських відносин, того способу, який призведе до вічного життя. Кожна з конфесій християнства по-різному підходить до вчення про спасіння людини, вчення, яке чинить найбільш сильний вплив на економічний світогляд і формування відповідних шкіл і напрямів економіки. Різниця проявляється в поглядах на цілі, функції, умови ефективності праці, значення власності та багатства, критерії ефективності господарської діяльності.

Як наука економіка формується вже в епоху Нового часу в лоні протестантської цивілізації, в межах якої поступово народжується і раціонально-атеїстичний світогляд. Саме цей світогляд, поряд з протестантським, і накладає свій істотний відбиток на розвиток західної науки про економіку, в якій аж до середини ХХ століття панує прагматичний, раціоналістичний, механістичний підхід до економіки і до людини в ній, панує концепція економічної людини, і мораль підлаштовується під економіку.

Зовсім по-іншому розуміють призначення економіки, людини в економіці у теорії та практиці господарювання, що склалася у межах Православної цивілізації. Розвиток економіки розглядається як необхідна умова життя і розвитку особистості, духовного і матеріального розвитку суспільства. А ефективність економіки вважається функцією не тільки трудових та ресурсних можливостей, а, у першу чергу, релігійних, духовно-моральних, ментально-ціннісних, історичних, державних, національних, природних факторів [21].