Виготовлення продукції і надання послуг здійснюється в процесі взаємодії людини та засобів виробництва.
Засоби виробництва за своїм матеріально - речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, які поділяються на основні фонди та оборотні фонди.
Засоби виробництва не можна повністю ототожнювати з виробничими фондами:
1. Засоби виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їх безпосереднього використання у робочому процесі;
2. Виробничі фонди це виключено вартісна економічна категорія.
Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробничому процесі тривалий час (понад 1 рік), при цьому не змінюють свій натурально-речовий стан, а свою вартість переносять конкретною працею на виготовлену продукцію поступово (частинами), по мірі зносу, шляхом амортизаційних відрахувань.
До основних фондів (ОФ) відносять виробничій інструмент і інвентар понад 500 грн.
Оборотні фонди – це частина засобів виробництва, які функціонують як предмети праці, які цілком споживаються у кожному виробничому циклі і переносять всю свою вартість на продукцію, що виробляється (або платні послуги).До ОФ належать предмети праці вартістю до 500грн. і терміном використання до 1р.
ОФ поділяють на:
- виробничі;
- невиробничі.
Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва, тобто до них належать ОФ промислових підприємств, будівельних, с/г, торгівлі і громадського харчування, транспорту і зв’язку.
Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньо участі в процесі виробництва, задовольняючи соціальні потреби працівників підприємства.
До невиробничих належать фонди підприємств і організацій:
- освіти;
- охорони здоров’я;
- культури;
- житлово-комунального господарства;
- спорту та відпочинку.
Залежно від функції, що виконують засоби праці у виробничому процесі вони класифікуються за виробничим призначенням за такими групами (П(С)БО 7”Основні засоби”):
1. Земельні ділянки.
2. Капітальні витрати на поліпшення земель.
3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої.
Будівлі – корпуси цехів, гаражі, склади, офісні приміщення.
Споруди - інженерно-технічні об’єкти: шахти, кар’єри, свердловини, під’їзні шляхи підприємства, естакади, очисні споруди, насосні станції.
Передавальні пристрої – засоби, за допомогою яких передаються всі види енергії – від машин двигунів до робочих машин (електромережі, телефонні мережі, трубопроводи).
4. Машини та обладнання включають:
а) силові машини і устаткування (котли, дизелі), трактори;
б) робочі машини і устаткування (верстати, агрегати, преси, екскаватори);
в) вимірювальні та регулюючі пристрої і лабораторне обладнання;
г) обчислювальна техніка і комп’ютери;
5. Транспортні засоби: тепловози, вагони, автомобілі, тягачі, електрокари, автонавантажувачі.
6. Інструмент, прилади, інвентар.
Інструмент – це механізовані і ручні інструменти всіх видів, а також пристрої для обробки деталей і складування готових виробів.
Виробничий інвентар і прилади – це верстаки, робочі столи, захисні огорожі, інвентарна тара.
Господарський інвентар – офісне обладнання, друкарські машинки, копіювальні апарати, протипожежні засоби.
7. Робоча і продуктивна худоба – коні, воли, велика рогата худоба, вівці.
8. Багаторічні насадження – плодово-ягідні, декоративні лісосмуги, захисні насадження.
9. Інші ОЗ (бібліотечні фонди, музейні цінності, капітальні вкладення в орендовані ОФ, фонди, які не увійшли в 1-8 групи).
Для розрахунку амортизаційних відрахувань в БО використовуються укрупнена класифікація ОФ за чотирма групами:
1. Будівлі, споруди, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої;
2. Автомобільний транспорт, меблі, побутові, електронні, оптичні та електромеханічні прилади, телефони, офісне обладнання, засоби збирання і обробки інформації.
3. Інші ОФ, що не включені в 1 та 2 групи (робочі машини, обладнання, силові машини, багаторічні насадження, капітальні витрати на поліпшення земель).
4. Обчислювальна техніка.
Оскільки елементи ОФ відіграють неоднозначну роль у процесі виробництва, відокремлюють активну і пасивну частини.
Активна частина бере безпосередню участь у виробничому процесі і зумовлює певний обсяг і належну якість випущеної продукції. До неї переважно належать машини і устаткування, прилади, пристрої вимірювання, обчислювальна техніка, а також деякі технічні споруди (газо - і нафтосвердловини).
Пасивна частина створює умови для здійснення процесу виробництва. Вона охоплює будівлі, споруди, транспортні засоби, передавальні пристрої, господарській інвентар. Прогресивною є така структура ОФ, в який переважає активна частина.
Структура ОФ
Розрізняють таку структуру ОФ:
· видову або технологічну;
· галузеву;
· вікову.
Видова показує процентне співвідношення, окремих видів або груп в загальній вартості ОФ на підприємстві. Вона змінюється під впливом багатьох чинників: особливостей і технічного рівня виробництва, структури капітальних вкладень, рівня цін на технологічне устаткування та територіального розміщення об’єктів.
Технологічна структура характеризує співвідношення між активною і пасивною частиною.
Галузева характеризує співвідношення ОФ різних галузей в їх загальній вартості.
Вікова – співвідношення ОФ різних вікових груп в їх загальній вартості:
- нові фонди – термін експлуатації до 5 років;
- 5-10 років;
- 10-15 років;
- 15 – 20 років;
- старі фонди – термін експлуатації понад 20 років.
Економічне значення ОФ полягає в тому, що вони визначають характер матеріально-технічної бази виробництва.
Зростання обсягу і вдосконалення ОЗ забезпечують безперервне зростання рівня технічної оснащеності праці та продуктивності праці персоналу.
ОФ становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства.
Соціальне значення ОФ полягає в тому, що вони створюють умови для відтворення робочої сили.