Розгляд першого питання розпочніть із з’ясування сутності політичної культури, виходячи з того, що політична культура – порівняно нова категорія політичної науки, хоча зміст явища, яке вона позначає, був об’єктом аналізу видатних мислителів, починаючи з глибокої давнини.
Термін „політична культура” вперше вжив німецький філософ-просвітник І.Г. Гердер наприкінці XVIII ст., а відповідне поняття в політичну науку ввели американські політологи Г. Алмонд і С. Верба. У 50-60 роках ХХ ст. вони розробили сучасну концепцію політичної культури, визначивши її як сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників політичної системи, суб’єктивну сферу, що лежить в основі політичних дій і надає їм певного значення. У сучасній політичній науці політична культура здебільшого визначається як сутність стійких форм політичної свідомості і поведінки, а також характеру і способів функціонування політичних інститутів у межах певної політичної системи. Зауважте, що, залежно від того, на якому соціальному рівні виявляється політична культура, виділяють політичну культуру суспільства, політичну культуру соціальної групи чи спільноти й політичну культуру особистості. У кожному випадку політична культура має складну багаторівневу структуру. Розкрийте структуру політичної культури, основними компонентами якої є політична свідомість і політична поведінка та визначте і охарактеризуйте функції, які виконує в суспільстві політична культура. Оскільки кожній суспільно-політичні системі відповідає певний тип політичної культури, у політології існує її типологія. Вона може здійснюватись за різними критеріями: історичними епохами, формами ставлення до політики, характером політичної діяльності та її суб’єктами, типами світогляду, регіонами тощо. Найвідомішою в сучасній політології є типологія політичних культур Г. Алмонда і С. Верби, яка ґрунтується на порівняльному аналізі різних політичних культур, що існують в окремих країнах. Охарактеризуйте типи політичної культури Г. Алмонда і С. Верби: патріархальну, підданську та активістську (культуру участі). Розкрийте основні риси громадянської політичної культури як культури змішаного типу. Польський політолог Єжи Вятр використав для типології політичної культури інший критерій – характер здійснення владних відносин у суспільстві. Основними він визначає три типи: авторитарну, тоталітарну і демократичну політичну культуру. Проаналізуйте цю типологію.
|
|
Розгляд другого питання розпочніть з’ясуванням сутності політичної соціалізації, оскільки в результаті процесу соціалізації індивіди і групи долучаються до певної політичної культури. Змістом політичної соціалізації є залучення людини до норм і традицій певної політичної системи, формування навичок політичної участі, інформування про цілі і методи здійснюваної політики. Дайте визначення політичної соціалізації, назвіть її функції та типи (первинну і вторинну). Вкажіть і охарактеризуйте етапи та основні чинники здійснення політичної соціалізації.
|
|
Під час розгляду третього питання дайте визначення політичної участі як діяльності громадян, що впливає на процес прийняття політичних рішень. Підкресліть, що така участь є невід’ємним елементом функціонування демократії. З’ясуйте, які форми політичної участі входять у практично-поведінковий елемент політичної культури. Дайте визначення практично-поведінковому елементу політичної культури. Охарактеризуйте сучасний стан культури політичної участі та проаналізуйте проблеми формування політичної культури в сучасній Україні. При цьому підкресліть, що для розвитку стабільного та ефективного демократичного правління необхідні не тільки політичні та управлінські структури, а й певний рівень політичної культури. Україна сьогодні здійснює перехід до демократії, і труднощі її становлення багато в чому зумовлені саме відсутністю політичної культури демократичного змісту.
Література: 3[5-46]; 8[334-365]; 13[308-315]; 14[362-387]; 16[254-272]; 18[399-413]; 19[511-540]; 21[364-375]; 24[487-500].