Система, завдання та загальні принципи організації структури ЦЗ України та об’єкта господарювання

Цивільний захист (ЦЗ) (КЦзУ ст..4) – це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

До законодавчих документів що регламентують ЦЗ відноситься:

ü Женевська конвенція (1949р.) – гарантує захист цивільного населення від наслідків війни, де гарантується захист людей організаціям та їх персоналу так само, як і Червоному Хресту й Червоному Півмісяцю;

ü Конституція України (КУ) ст..27 – гарантує захист життя людини, Ніхто не може бути свавільно позбавлений цього життя.

ü Кодекс Цивільного захисту України (КЦзУ) – (прийнятий 02.10.2012 №5403-VI Введення в дію відбудеться 01.07.2013).

Окремі питання що до ЦЗ регламентуються Цивільним, Кримінальним та Адміністративним кодексами, з аконами України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Основи законодавства України про охорону здоров'я» а також, питаннями охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Закони та нормативно-правові акти з ЦЗ приймаються на основі Конституції і повинні їй відповідати і вносяться Президентом, Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України.

Цивільний захист здійснюється за такими основними принципами (ст7 КЦзу):

1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров’я та власності;

2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я громадян;

4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;

6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов’язаних з ризиком для їхнього життя і здоров’я;

8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.