Основні вимоги до використання методу проектів

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми /задачі, яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв’язування

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Визначення кінцевих цілей спільних/індивідуальних проектів.

5. Визначення базових знань з різних областей, необхідних для роботи над проектом.

6. Структурування змістовної частини проекту (із вказуванням поетапних результатів).

7. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези їх розв’язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу», статистичних методів, творчих звітів, перегляду тощо).

8. Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені певним чином (відеофільм, альбом, бортжурнал «подорожей», комп’ютерна газета, альманах, Web–сторінка тощо).

Реалізація методу проектів та дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів.

Контроль знань учнів

Перевірочно-оціночна діяльність вчителя - невід'ємна частина його педагогічної діяльності, важливий чинник поліпшення якості навчання. Нормативні документи, на які повинен орієнтуватися вчитель при перевірці і оцінці знань школярів, - міністерська програма курсу «Сходинки до інформатики», в якій спеціально виділений розділ «Вимоги до знань і вмінь учнів» а також «Орієнтовні критерії оцінювання знань і умінь учнів з дисципліни „Сходинки до інформатики” /1 — 4 класи загальноосвітніх шкіл/. (Ривкінд Ф.М. – Ломаковська Г.В. –Колесников С.Я. –Ривкінд Й.Я.)».

Важливо, щоб контроль і оцінка знань учнів відповідали загально дидактичним вимогам і виконували облікову, контрольно-корегуючу, навчальну, виховну функції.

Облікова функція контролю виявляється в систематичній фіксації результатів навчання. Це дозволяє вчителю судити про успішність кожного учня, його досягнення і недоліки.

Контрольно-корегуюча функція забезпечує зворотний зв'язок між вчителем та учнем, необхідний для внесення вчителем змін до методики навчання, перерозподілу навчального часу. Особливо важлива ця функція при навчанні інформатиці, коли самий предмет і методика його навчання знаходяться в стані становлення.

Навчальна функція виявляється в тому, що в процесі перевірки знань, вмінь учнів відбувається повторення навчального матеріалу, акцентується увага на головних питаннях, відбувається вказівка на типові помилки, що сприяє поглибленню знань.

Виховна функція виявляється в стимулюванні учнів до подальшої навчальної роботи, до поглиблення своїх знань. Оцінюючи роботу учня, вчитель не просто констатує стан знань, вмінь і навичок школяра, але і спрямовує його в навчальній роботі, дає додаткову мотивацію в пізнавальній діяльності.

Розроблено різні схеми побудови рівнів засвоєння знань. Реально враховують три основні рівні засвоєння знань:

- рівень відтворювання інформації про об’єкт;

- рівень застосування знань згідно зразка, тобто продуктивна діяльність на використання інформації у відомих конкретних ситуаціях;

- рівень застосування знань у нових умовах (творчий підхід).

Види контролю.

Види контролю: поточний, підсумковий, заліково-тематичний

Поточний – контроль за певним етапом оволодіння навчальним матеріалом. У відповідності до результатів поточної перевірки вчитель повинен вирішувати питання, чи готові учні повноцінно засвоювати наступний навчальний матеріал. проводиться за підсумками вивчення окремих тем і розділів навчального курсу. Мета такого контролю - виявлення рівня оволодіння основним змістом теми кожним учнем і класом у цілому.

Підсумковий – перевірка засвоєння школярами основних елементів програмного матеріалу. Проводиться за підсумками вивчення окремих тем і розділів навчального курсу. Знання за підсумками вивчення теми можуть бути оцінені позитивно, якщо учні оволоділи всіма основними елементами програмного матеріалу.

Тематичний контроль може проводитися як в формі письмової контрольної роботи, так і в формі залікових занять. При проведенні тематичного контролю частина завдань повинна відповідати діяльності за зразком, а частина - діяльності в зміненій або новій ситуаціях, що дозволить кожному учневі повністю виявити рівень своєї підготовки.

На уроках інформатики часто для перевірки знань учнів використовується комп’ютерна техніка. Застосування комп’ютера за певних умов підвищує об’єктивність і оперативність контролю знань, виключається елемент суб’єктивності стосунків вчителя і учня, з’являються можливості для власної перевірки знань, самоаналізу і самооцінки.

Пам’ятайте!! Не можна вимагати від учнів обов'язкового засвоєння учбового матеріалу, який не передбачений у програмі.

Специфічна особливість курсу «Сходинки до інформатики» - його спрямування на підготовку учнів до наступного використання НІТ в практичній діяльності, вироблення у них певних операційних навичок користувача. Це відбивається на процесі перевірки та оцінювання знань учнів - об'єктом контролю стає готовність до різноманітного виду навчальної діяльності, сформованість певних вмінь і навичок.

При оцінюванні пам’ятайте, що у 2му класі знання дітей слід оцінювати вербально, без виставлення балів. При оцінюванні знань, навичок та вмінь дітей 3х-4х класів, завжди аргументуйте свої висновки, пояснюйте дитині за що і чому саме вона отримала таку оцінку.