Пристрої виводу призначені для виводу результатів обробки інформації у вигляді чисел, текстів, малюнків, графіків, таблиць

Модем. Вже був розглянутий вище.

Монітор (дисплей) - це пристрій для візуального відображення інформації що виводиться з комп'ютера. Перетворює цифрову або аналогову інформацію у відеозображення.

По типу технології монітори, діляться на ЕПТ (на основі електронно-проміневої трубки) та РК (рідинокристалічні, англ. liquid crystal display, LCD).

По типу інтерфейсу з ПК монітори діляться на:

: D-Sub – використовує аналоговий відеосигнал (VGA, SVGA);

: DVI – використовує цифровий відеосигнал;

: HDMI – використовує відеосигнал підвищеної чіткості.

Основні характеристики моніторів.

: Розмір екрану. Вимірюється звичайно у дюймах по діагоналі. Більшість моніторів, які находяться в експлуатації, мають розмір 19"-22".

: Вид екрану – квадратний (4х3) або широкоформатний (16х9, Wide).

: Роздільна здатність – кількість пікселей по вертикалі та горизонталі.

: Глибина кольору — число відображуваних кольорів (24 біт – 16 777 216 кольорів у сучасних моніторів).

: Частота відновлення екрана. Щоб зображення не міготіло, потрібна частота повинна бути не менш 75 Гц на високої роздільної здатності.

: Час відгуку пікселей (для LCD моніторів). Допускається 5-6 мс, краще 2 мс.

: Кут огляду (для LCD моніторів) – максимальний кут, при якому зображення не міняє свій колір та контрастність (вимірюється як по вертикалі, так і по горизонталі). Становить у якісних моніторів приблизно 170⁰.

: Контрастність – відношення самої світлої та самої темної частин зображення. У сучасних моніторів до 1000:1.

Принтер (друкувальний пристрій) призначений для виводу цифрової інформації на твердий носій (папір, плівку).

За принципом друку найбільше поширені чотири типи принтерів: матричні, струминні, лазерні (світло-діодні) і сублімаційні.

Матричні принтери (із голівкою, що друкує) формують свої символи з крапок, що завдаються на папір за допомогою тонких голок через барвну стрічку, яка рухається уздовж рядка в той час, коли друкує голівка. Матричні принтери працюють щодо голосно, мають невисоку здатність - порядку 360 dpi, але мають помірну власну ціну та собівартість друку, спроможні працювати з будь-яким папером і одночасно друкувати декілька копій, цілком придатних для використання.

У струминних принтерах друк проводиться краплями чорнил, які викидаються на папір через невеличкі сопла. Застосування чорнил різноманітного кольору дозволяє формувати кольорове зображення. Недоліками цих принтерів є велика собівартість друку (змінні матеріали по ціні зіставими з ціною самого принтеру), також те, що забруднюються та пересихають друкувальні сопла, надрукований матеріал боїться вологи. Достоїнства – низька ціна самого принтера, добри якість та швидкість друку.

Лазерні принтери забезпечують високу якість друку. Зображення переноситься на папір із спеціального світлочутливого барабану, який електризується за допомогою лазера. Дрібні барвні частинки притягуються до поверхні барабана і формують зображення. Лазерні принтери досить дорого коштують, але забезпечують високу графічну здатність 600-1200 dpi при монохромному друку, мають найвищу швидкість та найнижчу собівартість друку. Світло-діодні принтери по принципу дії та по своїм характеристикам аналогічні лазерним. Замість лазеру в них використовуються світло-діоди, що знижує їх вартість.

Термосублімація (сублімація) - це швидке нагрівання барвника, коли минає рідка фаза. Із твердого барвника відразу утворюється пар. Ці принтери найбільш підходять до друку кольорових зображень (фотографій). Якість фото краще ніж у інших принтерів.

До основних характеристик принтерів відносять:

Ø Формат друку. Як правило, це А4 (A3).

Ø Швидкість друку. Залежіть від того, що друкується: текст чи малюнок, кольорове зображення чи монохромне. Найшвидшими вважаються лазерні (10-40 сторінок тексту в хвилину). Струминні практично не поступаються. Найбільш повільні – матричні принтери.

Ø Здатність друку кольорових зображень. У залежності від цього, є кольорові та монохромні принтери. Матричні – практично завжди використовуються для монохромного друку, якість кольорових зображень – дуже низька. Лазерні принтери краще за всіх друкують монохромні зображення, кольорові зображення на порядок поступаються аналоговим фотозображенням. Термосублімаційні принтери найкраще за всіх друкують кольорові зображення. Струминний принтер показує добри результати при друку тексту, графіків та фотографій.

Ø Обсяг вбудованої пам’яті – важливий показник для лазерних принтерів тому, що цей принтер друкує не порядково (як інші принтери), а по сторінкам. Тому в його пам’яті повинна зберігатись відразу вся сторінка.

Ø Навантаження у місяць (сторінок у місяць). Якщо перевищувати цей показник, то принтер може дуже швидко вийти з ладу. Лазерні принтеру у цьому компоненті найвитриваліши (до десятків сторінок у місяць).

Ø Роздільна здатність друку. Лазерні – до 1200 dpi, матричні – до 360 dpi, струминні – до 4800 dpi.

Ø Можливість працювати в мережі. Причому є принтери, які можуть функціонувати у мережі без безпосереднього підключення до ПК і являтися загально мережним ресурсом.

Багатофункціональний пристрій (БФП, російською – МФУ – многофункциональное устройство) – поєднує в собі три пристрої – принтер/копір/сканер. За технологією розрізняють струминні, світлодіодні, лазерні; По колірності: кольорові (повнокольорові), монохромні.

Плоттер (графобудівник) - пристрій для виводу креслень, графіків, діаграм, карт й іншої інформації на твердий носій з великою точністю. Вони відрізняються по формату паперу та по принципу друку. Вихідний формат може бути А0. По типу друку бувають струминні, пир’єві та електростатичні. За призначенням вони дуже схожі на звичайні принтери, тому мають майже ті ж самі характеристики. Розрізняють планшетні плоттери (папір нерухомий) і барабанні (працюють із рулоном паперу, який рухається).

Акустичний динамік (колонки) - пристрій для відтворення звука. Вони (колонки) можуть бути активними і пасивними. Активні колонки містять умонтований підсилювач, а пасивні підключаються безпосередньо до підсилювача на звуковій карті, що не дозволяє одержувати якісний звук достатньої гучності.

Колонки різняться по кількості динаміків, використовуваних для відтворення звука. Більш якісні колонки містять від трьох динаміків, кожен з яких відтворює відповідно високі, середні і низькі частоти. Для більш якісного звуковідтворювання звук розділяють на декілька каналів: 2 (стерео), 2.1 –(стерео з низькочастотним динаміком – сабвуфером), 5.1 (шестиканальний), 7.1 (восьміканальний), 11.1 (дванадцятиканальний). Колонки також можна відрізняти по дизайну, наявністю та разтошуванням елементів керування, матеріалом виготовлення, потужністю (вимірюється у Ваттах).

Конфігурація ПК

До складу ПК входять апаратна частина - технічні засоби (англ. Hardware) і програмне забезпечення(англ. Software)

Апаратною частиною ПК називають сукупність усіх технічних засобів, що входять до складу ПК або які до нього підключені.

Конфігурація ПК – це комплектування ПК різноманітними пристроями.

Типова конфігурація ПК включає:

• системний блок;

• клавіатуру - для вводу даних і команд у ПК;

• дисплей (або монітор) - для наочного відображення інформації.

Додатково до системного блока ПК через спеціальні рознімання можуть бути підключені різноманітні пристрої вводу-виводу інформації, які розширюють можливості комп'ютера.

Системний блок.

Системний (базовий, головний) блок - це корпус ПК, в якому містяться різноманітні пристрої:

Ø системна плата (материнська, англ. Motherboard);

Ø блок живлення;

Ø вінчестер;

Ø приводи для FD, CD, DVD дисків;

Ø картрідер;

Ø динамік.

На задню панель системного блока виведені рознімання, через які підключаються зовнішні пристрої: дисплей, принтер, клавіатура й інші.

Фундаментом і об’єднуючою ланкою між процесором і всіма іншими компонентами комп'ютера виступає системна, або материнська плата (motherboard).

На системної платі містяться найголовніші вузли ПК (див. рис.5):

Ø сокет для підключення мікропроцесору;

Ø ПЗП;

Ø кеш-пам’ять;

Ø слоти для підключення ОЗП (DIMM);

Ø слоти інтерфейсів SATA (SATA2, SATA3), IDE для підключення HDD, FDD та інших дисководів чи картрідерів;

Ø слоти (PCI, PCI-Express x1/x2/x4/x16) для підключення різноманітних контролерів періферійних пристроїв;

Ø порти вводу/виводу;

Ø акумулятор.

Крім того у системну плату можуть бути інтегровані відео- та аудіоконтролери, мережева карта та модем.

Ця плата служить також для організації обміну даними між різними пристроями.

Основні пристрої материнської плати через рознімання (слоти) спеціальної кабельної магістралі, яка називається системною шиною, з'єднуються з модулями додаткових пристроїв: додатковими блоками пам'яті, адаптером дисплея, накопичувачами на магнітних дисках і т.д.

Контролер – це електронна плата, яка управляє роботою того чи іншого пристрою вводу/виводу та з’єднує його з материнською платою.

Принцип відкритої архітектури. ПК має модульну структуру. Склад модулів електронних схем комп'ютера може легко змінюватися й нарощуватися. Існує можливість підключення додаткових зовнішніх пристроїв до системної шини через типові рознімання на материнській платі. Таким чином, у IBM PC закладена можливість зміни типової конфігурації комп'ютера. Цей принцип одержав назву принципу відкритої архітектури. У такому разі можна сказати, що комп'ютер являє собою конструктор який можна збирати самостійно дотримуючись деяких правил та інструкцій.